І негри сало полюбляють

Поїздка в Америку

Доларів зелених купу я збирала всі роки
І подумала,однако полетять в усі кутки.
Приглашали мене в штати,мабуть це я і зроблю
Прощай рідна Україна,я усіх вас ай лав ю !
А з собой в далекі страни узяла я самогон,
Сала,часнику,цибулі запаслась на весь вагон.
Ось і статуя свободи оченятами морга,
Де, а тут моя рідненька не ступала ще нога.
Чеше Свєта по-англійськи, на минуту не втиха,
Благо закінчила курси ,тепер грамотна така!
Тут іде назустріч негор,їх багато, не минеш,
Чорний ,аж із синьовою,мабуть, точно з бангладеш.
Пропоную з’їсти сендвіч,випити по чашці кави.
Він белькоче,я сміюся,оцей негр такий цікавий!
Білі нігті,увесь чорний і на голові мочалка,
Довгий,як ота драбина,на лице – сусідка галка.
Він мені ті бутерброди,я ж не хочу таке їсти,
Достаю із сумки сало,часнику ціле намисто,
Ось тобі мій дорогенький я наллю таке цікаве,
На попробуй,ще попросиш, і куди там твоя кава!
Як хильнув той негритосик градусів під 60, –
Глянула,а на обличчі вже немає оченят.
Закуси скоріше салом,чищу швидко часничок,
Ваш дірол із часничиной в порівнянні – дурачок!
Цей куснеш,так аж два тижні,буде чути ,що ти їв,
І нема в світі людини,щоб куснути не хотів.
Як понравилась закуска,більш усього часничок, –
Причепився,як болячка до мене отой дружок,
І кричить на всю округу,хочу їхать в Україну,
Забирай мене з собою, у свою тепер родину!
Боже милий ,що робити? Як від нього відчеплюсь?
Як же з отаким чорнявим,я додому повернусь?
Негр склада вже свої речі, та не слухає нікого
Рідня скаже: “Впала з печі,привезла в Ромни такого!”
Ось заходжу на роботу, усі швидко обійматься,
Привезла я вам подарок, тільки цур не матюкаться.
Тут у двері як заходе, той сюрприз чорноголовий, –
Слабонервних здуло вітром,остались одні бідові.
Ну чого вас всіх колоте, вам мужчину привезла,
Ну невже такий поганий,хуже нашого хохла?
Щоб мені не обіжали,ми тепер одна сім’я.
Самогон він п’є ісправно, сало їсть,як ти і я.
А співає,хто б почув би, всі українські пісні
Да такого кавалера бачили ви уві сні!
Як прокинулась вночі я , у холодному поту,
Як ускочила з кроваті да на ногу не на ту,
Пойняла , що сон приснився і зраділа,як дитина:
Краще всіх на світі мила, моя рідна Україна!

Залишити відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *