Крик душі

Крик душі

Ввечері з роботи ,бахнувши дверима,
Залетіла жінка ,наче вітер в спину
Вже строє вечерю чоловік на кухні,
Жінка із розгону на стіл ставе тухлі:
“глянь каблук звихнувся,ледве бідний скаче,
Подарив би жінці тухлі від “версаче”.
Бігла із роботи ,та під дощ попала,
По всій морді краска,на що схожа стала?
Ти для чого милий,тільки лиш для ночі?
І чого, ти либишся та все строїш очі?
Якщо мене любиш,докажи на ділі
В чоловіка гарного жіночка при тілі!
З другого підїзду Зінка ,наче криса,
Глянь,як одівається і з якого біса?
Чоловік той лисий,сірий наче мишка
Викрутила Зінка з нього вже всі кишки.
Він ледве ті ноги за собою носить
А вона падлюка ,ще й на ліво косить!
Я ж у тебе чесна і клянусь щосили:
Буду тобі вірна до самой могили,
Але…за цю вірність купиш мені шубку,
Не дивись з-під лоба і не дми ті губки.
Ще мені колготки купиш “флорентіно”,
Бо в них вже три роки скаче ота Зіна
Я що не такая,фігурой не вийшла?
Ти диви у неї яке красне дишло!
Ще й на “мерсі” їзде,вже в салон не влазе,
Точно мішок з просом отака зараза.
Я ж у тебе стройна,точна кіпариса,
Тиха,мовчазлива – настояща “міса”.
Да,ще треба шляпку,щоб була,як дама,
Хай прикусе язика твоя люба мама!
Бо,як стане і ляпає посеред дороги,
Що в її невісточки кривуваті ноги.
До речі…про ноги,купиш ще й сапожки,
Щоб зовсім кольосиком не зкривились ножки.
Хух,щось заморилася,я ж з роботи, милий,
І чого не обіймаєш,що немає сили?
Та не сердься,головне,жінка тебе любить
Хочу я багато, та хто ж усе купить?
Трохи покувезала,трохи поламалася,
Підняло та гепнуло,з тим я і зосталася…

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *