У маминім саду розквітла вишня, Полонить душу ніжний аромат… Та мама зустрічать мене не вийшла, Бо відійшла вже кілька літ назад. . Іду до хати,
Позначка: українка – найкраща жінка
Хвилина мовчання
Призупинися всього на хвилину – плинності часу, утім, не спинити. Той, хто за тебе пішов і загинув, дивиться з неба: тут тепло і сито. Рух
Зима 2026
Лети, сніжинко. В темряві густій ти не побачиш маяків у місті. Не видно річки, довжини мостів… лише твій лет у крижаному свисті. Прибилася. До шибки:
Не бійся
Якщо зачиняються двері в якомусь там боці подій, Повір мені, в іншому «чаті» початок для нових надій. Господь наш не терпить пустоти, він завжди готує
Стоїть Ромен в холодному тумані
Стоїть Ромен в холодному тумані, Над ним повисла неба пелена. Зима прийшла у чорнім кардигані, Але і це уже не дивина… Люблю я рідне місто,
Приходь до мене слухати весну
На ці слова з допомогою штучного інтелекту створена пісня: Приходь до мене слухати весну – слухати пісню Приходь до мене слухати весну, В алмазах неба вона
Ти спи
Ти спи. Я буду сон твій стерегти. Коли ракети й літаки рвуть мирну тишу на шматки – я від біди повинен вберегти. . Ти спи.
А я жила, а я цвіла, і гарна, і п’янка
Подвійний акро-рондель А я жила, а я цвіла! Цвіла! Я для народів злагоди бажала! Жаліла всіх, любила, шанувала! Ич, горе сталось! Ворога знайшла… Лихий і
Осінні акварелі
Вінок ронделів 1. Рихтує осінь акварелі, Вітри зривають лист в гербарій, Дощ крапа. Випив день ліхтар і Пряде душа з віршів кужелю. У що зав’ю?
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю…
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю… Я – дух у дусі найсвітліших містик. Хоч світло , мов столітнє інтерв’ю, раз пО раз мре в найцікавішім місці,
Осінь наснилась…
Осінь наснилась мені у казковім убранні – В райдужнім спектрі усі кольори не вмістить… Знову торкнулись душі холоди її ранні – Ті, що бентежать у
Жовтіють сукні…
Рондель Жовтіють сукні вулиць у Ромені, У кленів сонцем світяться чуби. Навсібіч плід свій бризкають дуби, Калина листом хвастає черленим. Хапає вітер лист у свої