Старими стежкáми забутими, Що вже поросли полинáми, Йде доля, у думи закутана, Зневірена геть до нестями… Нещастя дорóгу їй вказує, Страждання — камінням встеляє, Печаль
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Старими стежкáми забутими, Що вже поросли полинáми, Йде доля, у думи закутана, Зневірена геть до нестями… Нещастя дорóгу їй вказує, Страждання — камінням встеляє, Печаль
Обіймай мене, обіймай: невідомо, чи буде завтра. Вибухатиме світ-розмай нам назустріч, як ляже карта. Наше ложе тепер вночі — розкладне маломірне крісло. Тиша мертва… під’їзд
А на душі так холодно і зимно, Але не від зими і злих морозів. Душа щемить, а серце б’ється дивно – Війна гримить на Україні
Ніхто не захистить. Ти сам на сам. Встаєш і йдеш під кулі, щоб не впасти. Не віддавай мене! – я не відддам, – бо чорний
Простуєш містом – бабах, бабах, – ворожі дрони, а чи ракети. Їх ППО наше нищить нах**! А ти складаєш свої «куплети». Римуєш нервом: «ла-ла, ла-ла».
Не з добрих новин починається ранок. Зі сліз і плачу, із ран тяжких і болю. О, Боже святий, збережи Україну! Дай нашій красуні і щастя
Друзі та шанувальники моєї творчості! КНИГА – СЮРПРИЗ ЧЕКАЄ НА ВАС , НА ВАШІ ЗАМОВЛЕННЯ! Експериментальна збірка ТАВТОГРАМ «Образи, обрАзи, образИ» ВЖЕ ВИЙШЛА у сумському
Прощай, немытая Россия, Страна рабов, страна господ. И вы, мундиры голубые, И ты, послушный им народ. М.Лермонтов Прощай, кремлёвская россия, Страна-агрессор, террорист, И вы, мундиры
Чи гарне ви в синів вкладали, Коли малими ще були? Чи й ви магічних слів не знали, Бо падлами сини зросли. У душах гарного немає.
Ти все змінила! Все моє життя! В бігу ти зупинила мої коні… У вчора вже немає вороття, Застиг мій потяг прямо на пероні. Все зупинилось:
Хотів би сказати, наразі, Бабусі своїй, батьку й мамі, Що зараз з росії пруть мразі До мене, до цього незнані. Ви зараз спочиєте в мирі,
Усім, хто лишився даху над головою Вибили очі у батьківській хаті, Зяє діра у боку. Як ви насмілились, орки прокляті, Шкоду зробити таку?! Плаче хазяйка,