Давайте об’єднаємося, браття Ну доки ж нам блукати в диких хащах? Вже так втомились! Господи, прости. Вкраїно мила, ти ж бо не пропаща, Але ж
Позначка: страждання
Небо барвами грає
Молитва Матінко Божа, Ти також матуся, Матінка божого сина Ісуса. Просимо щиро: На землю з’явися, За правду, за волю, За нас заступися. Правду зганьбили, Волі
МАМИНА СОРОЧКА
СИНИ Синів ти своїх віддала на війну І дочок своїх віддавала. Чи мала спокійну ти ніч,хоч одну, І скільки в житті ти страждала? Одна ти
Вставай з останніх сил!
Вставай з останніх сил! Коли натхнення в стані батарейки, Яка підсіла від даремних дій, Коли любов подібна до наклейки, В глибинах серця стерта без надій.
Два солдати
Два солдати Після грізної битви Два солдати сиділи Край дороги, де зріла трава. Два бійці між собою Тихо щось говорили, І тремтіли в повітрі слова.
Безсонні ночі українських матерів
Безсонні ночі українських матерів …Я знаю, як пишуться вірші, Коли сон у нічку не йде. Коли думи й думки все більші, А там і вранішнє
Пам’ять
В небі сивіють хмари. День Перемоги настав. Як ти живеш, ветеране? Мабуть, всю ніч не спав? Сиве волосся на скронях, Думка в минуле летить. В
ПЕРЕМИР’Я
ГОДІ ВЖЕ ВІЙНІ Вкраїнонько! Мій краю рідний, милий, На цілий світ один такий єдиний. Є в нас моря, високі гори й ріки. Вони у серці
Війна
Війна, палають села і міста, Свистять снаряди,рвуться міни, Нещасні матері не сплять, Благають в бога переміни. Щоб хоч як діток вберегти Від голоду і злої
Болісна пам’ять
День 10 серпня 2010 року стане особливо пам’ятним для Параски Семенівни Каливод і Івана Даниловича Стрижка. День, коли збулося сокровенне бажання – побути в місцях,
НЕ СУДЬБА
Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,
Галя
Бушувала війна. Із Заходу насувалися фашисти. Всіх дорослих чоловіків мобілізували до війська. В заплаканих очах людей, навіть ясне небо здавалося задимленим і сірим. Душі дорослих