«ДЕМОКРАТІЯ» I Крізь плач і стогін Україна До волі лебедем летіла, Знов воскресала на руїнах, Надії зіркою світила. В квітках барвінку розквітала, Пісні співала калинові,
Позначка: сенс життя
Несподіване поруч
Вона довго думала над тим, який інститут обрати. Під час пошуку в довіднику, її найбільше зацікавив медичний, який знаходився в столиці, а серед професій вона
Как холодно мне
Плачь, любимый плачь! Сегодня я уйду, А ты, не скрой свою слезу Поплач, и успокойся. И слез своих не бойся. Ведь слезы – это Я!
Нечисть
Як ховала чоловіка, Серце розривалось. Не було б такому віку, Та лихо спіткалось. Дуже плакала, тужила, А як ніч настала – Слізно господа просила: «Забери,
Пам’ять
Пам’ять Сумують кинуті могили, Ростуть з досади бур’яни, Дивитися не має сили. Які є дочки і сини. А чом же там, же перші діти. Ще
Кінець
Кінець Свята земля спотворена людьми. Як наслідок – глобальне потепління. Розтане лід одвічної зими, Позбавивши надію на спасіння. На сушу хлине з берегів вода, Повибухають