Кучеряві каштани Заворожують цвітом. Чародійні тюльпани Величають привітом. Ллють дніпровськії схили Запах рути і м’яти. Боже дай мені сили, Рідний Київ обняти. Наспів лаври й
Позначка: сенс життя
Рана
Іще одна рана в душі, Надумає щастя – зав’яло. Міражних ілюзій вірші Підносять рахунок недбало. Отак і спливає життя. Пройдешне – лиш задум страждання. За
Весілля України
Хромка розривається, Бубон аж гуде. Це в нас називається Свадьбонька буде. Старости навприсядки Ріжуть гопака. І кружля без продиху Дівчина струнка. Дружки і світилочки Попереду
Веселка
Ти чарівна, веселка моя, Серед чистого неба без грому. Кольорами любуюся я, Розганяючи відчай і втому. Непомітно спливають роки В небуття, як те листя опале,
Дуремір
Я придбав за бугром дуремір. Залицяльниць – як вітром здуло. І з тих пір всі обходять мій двір, А кохання немов не було. Де й
Поштарям
До чобіт липне листя опале. Плащ старенький до кістки промок. І коли б ми листів не читали, То поштар не ходив би й не мок.