Нас вчили зі шкільної лави І аж до зморщок, до сивин Так розмовлять, як розмовляли Некрасов, Пушкін і Купрін. Тож ми, прості провінціали, Щоб другосортними
Позначка: Путін – терорист
Білим болем квітнуть вдови…
Скрізь весна. Та не в Бахмуті: Чорно, димно… Життя – стерто. Вої – в молитви закуті, В вічі заглядають смерті. Пух летить з пісень тополі,
Материнська молитва
Денису Шемчуку Як ти, синку, в чужій стороні? В Україні чекає матуся… Що ти бачиш в ранковому сні? Я за тебе щодня тут молюся. .
Прапор – це вся Україна
В турецькій Анкарі нарада відбулася. На неї із росії яничар прибув. Він родом з України. Гнида продалася. Прогнутись перед ”цариком” він не забувсь. А з
Ми пам’ятаєм…
Ми пам’ятаєм… В пам’яті не стерти… Була війна та Друга, світова… Листи скупі із фронту, без конверта, А в них – до болю трепетні слова:
Така різниця
Ходив я в Армію. Служив, Зростаючи в кар’єрі. На різних теренах блудив. У різні входив двері. Сім’ю не бачив. Полігон Займав і дні і ночі.
Столиця
Свистіли столицею снаряди. Столицю струснуло. Спалахи сліпили Сонце. Сонце сипало сіллю. Сховку!.. Сльозою-сльотою сурмив світанок. Скрикують сполохані сни. Спечені скалки скла сповзають, сипляться страхом смерти.
Про Україну
Українці– народ незборимий. А загарбати нас враг хотів. Він із півночі, півдня і сходу Із війною, як завжди, летів. Бо земля в нас родюча, багата,
Не силой тонкий мир мы ощущаем
Кому – дано́, кому́-то – воздаётся. Ты зна́ешь, му́дрость для чего даётся ? Чтоб у́м и чу́вства побеждать. Не убежда́ть, не осужда́ть.., не “Ма́нны с
Послання конотопських відьом
У Конотопі на Сумщині вперше у світі відбудеться унікальний мистецько-літературний двотуровий багатожанровий фестиваль “КОНОТОПСЬКІ ВІДЬМИ. КОНТРНАСТУП”! НОМІНАЦІЯ: Жанр авторської творчості – Авторська поезія – Валентин
Кривавий карлик
Ти Путін – кат,ти нелюд, вбивця. Кров на тобі, страждання й біль Простих людей, й свободи, й честі. Лише вбивати в тебе ціль. Своїх, чужих-
Весна й цьогоріч з присмаком печалі
Весна й цьогоріч з присмаком печалі, Черешень білих – суму органза… Тривожно гуси в небі прокричали, І в землю прілу капнула сльоза. Бо кровоточать рани