ОБЕРНИТЕСЬ НА ЧУЖОЕ ГОРЕ. ПОМОГИТЕ БОЛЯЩИМ И БЕДНЫМ . ПОПРОСИТЕ ЗАЩИТЫ У Б О Г А И НЕ БУДЬТЕ ИЗЛИШНЕ ВРЕДНЫ… *** Уж догорает март
Позначка: поезія
Безответный вопрос
Мамин рушник Я взяв у руки рушника, Що вишивала мама. На ньому пісня солов’я Й калина кучерява. На ньому вишите життя, Яке вона прожила, На
УСТАНЬ ЖЕ, ДІВЧИНО
До художнього полотна М.А. Троценка «Посидь зі мною» Посидь ти, дівчино, отут зі мною, Моєю музою хоч трішечки побудь. Прийшла до мене, й став цей
Пора. Идём в дорогу мы…
Я научусь летать во сне, Пусть даже счастье только снится … Прочитаны судьбы страницы. Ну что нового будет там? Пора. Идём в дорогу мы… Пора.
Смуток
Смуток Розлука нестерпно ятрить і вбиває, Самотньо крадеться, пустунка вона. Чому тебе разом зі мною немає? Чому я вкотре без тебе сумна? Коханий , не
МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ
МИ МОРОЗУ НЕ ЗЛЯКАЛИСЬ Біло-срібним простирадлом Вкрила все зима навкруг. Всюди чисто, всюди гарно, І мене покликав друг На санчатах покататись З величезної гори. В
СІМ’Ю ЗБЕРЕЖУТЬ ТІЛЬКИ ДВОЄ
ЩАСТЯ В ХАТИНЦІ Маленька хатинка, зовсім маленька, Як кажуть в народі, “хатина Шевченка”. Стоїть над дорогою, іграшка й годі, Нині хатинки такі вже не в
ГІМН МНС
Там, де стихія – град і шквали руйнує місто, як навала, Здається, все, кінець, немає вороття. А, може, землетрус чи зливи, вогонь, мороз і все
НЕ ХОВАЙ СВОЇ ОЧІ
Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч
ОЙ ВСТАНУ Я РАНО
Ой встану я рано, Та вийду у поле, Та тебе спитаю, Доле моя, Доле. Чом ти не весела? Чому зажурилась? Наче стара мати, На тин
Пролісків цвіт
Припадають ізнов ластівки до води і в студене здіймаються небо. Ти в дорогу мене за село проведи, Тільки слова прощання — не треба… Хай згадається
І. Битва рим
Сумління чисте? Важко на душі? Рятують серце лиш вірші. *** Усе почалося з суму та самоти. Якесь плутане інтерв’ю писакам. Просто розмова, без конкретики, без