Реріх. Печаль.

Смуток

Смуток

Розлука нестерпно ятрить і вбиває,
Самотньо крадеться, пустунка вона.
Чому тебе разом зі мною немає?
Чому я вкотре без тебе сумна?

Коханий , не можу без тебе я жити,
Сльозами я душу свою обіллю.
Краса відійде, зів’яне, як квіти
Я завжди чекаю тебе і люблю.

Втома, безодні, недоспані ночі…
Серце все жде, береже почуття,
І вкотре ночами заплакані очі.
Молюся за тебе, святине моя.

Як промінь весняний загляне у душу,
Зігріє теплом. Непотрібно дощу.
Сказати відверто і радісно мушу,
Як сильно і палко тебе я люблю!

Надія

Крок за кроком , рік за роком,
Лине швидко,плине час.
Радість, смуток чи неспокій,
Переповнює всіх нас.
Незгасимо, неспалимо,
аж ніяк неприпустимо,
Стерти минулого лист.
Спогади мрії і стимул,
Немовби подих вітру свист.
Життя пливе, як хвиля в морі.
І непомітно все минає раз-у-раз.
Розсипались по світу, наче зорі,
Долі людські, що розділяють нас.
Одні-десь близько, інші так далеко
Це милі, сотні, кілометрів шлях.
І їм по-своєму нелегко,
Жити у селах ,хуторах, містах.
Нелегко, бо немає віри.
Надія жевріє, та мало щось її.
Одна лиш втіха, радості і сили,
Народження дитяти у сім’ї.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *