Змія Чому кажу коханню «ні»? Бо світ зацикливсь на брехні. У неймовірних силах зрад, Що виструнчились на парад. Я ж пам’ятаю ті часи – В
Позначка: поезія
Не отрекайся от себя – медпрацівникам ЦРЛ
Любові вічний подих Присвячується лікарці Золотар О. І. Любові вічний подих Витає навкруги. Він є в моїх долонях І на губах весни. В очах зимових
Ніч Сварога
Дозволяю, йди крізь мою душу, Хочеш,то спочинь, а ні – транзитом. Зупинятись силою не змушу. Вас багато, де усіх подіти… Залиши, як хочеш, подарунок, А
Дракон
Дракон Сил молчать моих больше нет. Нет, не бред это и не сон. Я открою тебе секрет. Я – Дракон. Кольца вьёт и шипит внутри,
Путивльское детство
Путивльское детство Ах бабуля моя, бабулечка, Ты такою была молодой! Городская скользила улочка Сквозь рождественский наш покой. Никогда после так не радовал, Не ласкался фонарный
ЧЕТВЕРОСТИШЬЯ
О, если б я была такой большою, Чтобы могла потрогать облака. Ах, как они плывут над головою. И влагу жизни чувствует рука. * * *