Скверный и грязный поток. Грубая тьма. То о тебе. Вот ты кто! Горе тебе от ума. Скудное ты бытие. Полон соблазнов, пороков. Ну-ка ответь, кто
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Скверный и грязный поток. Грубая тьма. То о тебе. Вот ты кто! Горе тебе от ума. Скудное ты бытие. Полон соблазнов, пороков. Ну-ка ответь, кто
(размышления у полотен В.К. Зосенко) – О чём же мавр поведал кардиналу, – спросила я у Зосенко вчера. Каштановые вечера И мая ароматные рассветы… Нет,
В берендейских дремучих лесах Потерялся мой след безвозвратно. Чудеса, брат ты мой, чудеса! Но не вернуться мне теперь обратно. Я устал кочевать по Руси! От
Піднялися в небо Сірі журавлі. До землі долинуло Журливе «курли». Потяглись під хмарами Їх довгі ключі. І летять, курликають Удень і вночі. Журавлі-журавлики, В небесну
Його земля пригнічена зростила, Вселила мужність у своє дитя, З великим, добрим серцем відпустила На чужину, до кращого життя. Чи ж знала ти – летіли
Так веселей лошадка бей копытом, Я прилетел домой как ангел во плоти. Моя душа расстроена, разбита, Но жизни путь обязан я пройти. Эх! Наливай, маманя,
Души порывы и желанья, Надежда, вера, ожиданье, Стремленья, светлые мечты… Как будто кто-то с высоты Лукаво тешится над нами, Играет, словно шторм с волнами. Об
В народу мого працьовитії руки, а доля, повірте, сумна. Пишайтеся, діти, пишайтеся, внуки, бо, зрештою, наша вона. Не зможе ніякий народ козарлюгів, як в нашому
,,Втрата пам’яті” У лісочку на поляні Мужики сиділи п’яні. В таких випадках – не нове, Велись дискусії, розмови. Й розвели такий базар… Ось продовжує Назар:
Не в тому суть, що слово вогняне Змагається з мечем і кулеметом. Відбивається у слові все земне, Без нього не можливо стать поетом. З глибин
Мечта Когда при волшебном дыхании Весны просыпаются реки И блещут лазурные своды, И звуков природа полна, – Мне грезится в смутном мечтании Иная, для всех
10 березня 1861 року упокоївся після тяжкої хвороби великий українець – Тарас Шевченко, щоб навічно залишитися в пам’яті його рідного народу, всього людства. Адже його