Ходив я в Армію. Служив, Зростаючи в кар’єрі. На різних теренах блудив. У різні входив двері. Сім’ю не бачив. Полігон Займав і дні і ночі.
Позначка: поет
Текст
Ні напівнатяку на муки, на творчі паузи й тертя, все ж текст повів мне за руку, мов галайда чуже дитя – вузьким-широким коридором, вряди –
Тарас ШЕВЧЕНКО на ІЛЛІНСЬКОМУ ярмарку
До березневих річниць національного генія і пророка Т.Г.ШЕВЧЕНКА Роменщина здавен славиться не лише своїм минулим і сьогоденням, але й своїми пам’ятками історії та культури, своїми
Перемога хай співа
Осінь стогне, плаче, тужить, Дощ вже сипле крижаний. Небо їй, бач, вірно служить, Встигне все, хоч день малий. Все покрила шкірка льоду, А дерева –
Козак і яничар
Сучасна балада Нове століття новий його знак: Зрадницю-люльку закинув козак, Вийшов на битву без шаблі й меча, Словом, неначе стрілою, влуча. Щира й правдива козацька
Переплутались дні і ночі
Переплутались дні і ночі, наче десь за Полярним колом… Сняться сни нам якісь пророчі ті, яких не було ніколи. . Бовдуряччя прийшло на Землю, нищить
Тарас Шевченко і Федір Достоєвський: історія відносин, які не склалися
УДК 821.161.2; 82-312.1; 82.09. (477) Валентин Володимирович БУГРИМ, доктор філософії, академік, Українська міжнародна академія оригінальних ідей (Київ, Україна) ORCID: 0000-0003-2148-1272 Valentyn BUHRYM, Doctor of Philosophy,
Під завалами внуки
Сволота прилізла на землю на нашу. Це військо кремлівське з гнилої орди. Воно ”представляє” це путінську рашу, Яка принесла нам багато біди. Обійстя (в’явіть ви
А дні війни – немов чорнило ночі
А дні війни – немов чорнило ночі, Навіть зірки не блимають здаля… Весни у поле – погляд неохочий, В вогні й диму і луки, і
Ждати буде татка
Підходить хлопчик до ікони (Йому чотири, а чи п’ять років). Не знає церкви він канони, Поговорить з іконою схотів. Маленькі ручки склав на грудях, А
“Лист до Московії” (2)
“Культурная російськая еліта”, Ах, як же вам закрили всім роти. Ви пишете про зиму та про літо, А правду не говорите, скоти. Ви сидите так
Нечисть
Прийшла біда в моє село, Лихі часи настали. Таке й раніше вже було Та вижили ми, встали. Фашиські морди бачу знов, Їх камуфляж огидний. Колись