ХТО ВОНИ? Син у батька запитав: – А як звуться люди, Що в городах там і сям З лопатами всюди? Не розігнуть і спини, День
Позначка: поет
Лелека
ЛЕЛЕКА На мить крилом закривши сонце, Піймавши вітряний потік, Кружляв селом, шукав віконце Лелека, що злетів торік. Запам’ятав своє гніздечко Та краєвид, що навкруги, Коли
Славиться земля роменська
Славиться земля роменська На всю Україну, Бо син її – Калнишевський За волю загинув. Не скорився старий козак Російській цариці , І чверть віку доживав
Є у кожного пристань своя
Є у кожного пристань своя І своя незабутня стежина На планеті великій Земля – Там, де батьківська рідна хатина. В мій чарівний і древній Ромен,
Вовк Любов Федорівна
Вовк Любов Федорівна народилася у селі Голінка Роменського району. Навчалася у Лебединському педагогічному училищі, потім закінчила історичний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Майже сорок
У моїм селі
Т.Г. ШЕВЧЕНКОВІ Живе під сонцем України Безсмертна слава Кобзаря. Його слова повсюди линуть, Над ним горить ясна зоря. Його жахались можновладці, Його боялися царі. Тарас
Живи, поезіє, живи!
«Живи, поезіє, живи!» – це третя колективна збірка літературного об’єднання «Обрії», яка приурочена до 5-річного ювілею від дня створення цього творчого колективу (керівник – Людмила
Роменський край
Роменський край співучий і родючий, Наш край один – такого вже нема… І люди в нас привітні й працьовиті, І волю любим більше за життя
На перехресті життя і творчості
У лютневі морозні дні в затишному приміщенні Роменської центральної бібліотеки для дорослих ім. Бориса Антоненка-Давидовича відбулася особлива в літературному житті нашого міста подія – вихід
Кранга Людмила Іванівна
Кранга Людмила Іванівна народилася 1943 року в м. Нижній Тагіл Пермської області в Росії. У Ромнах проживає з 1953 року. Має вищу економічну освіту. Усе
Символ міста
СИМВОЛ МІСТА Місто дитинства! Де ти не будеш – Ніколи в житті Його не забудеш. Свої стежки, Свої дороги, Перші мрії, Думки, тривоги. У кожного
До Тараса
ДО ТАРАСА Ой, Тарасе! Ой, Тарасе! Устань, подивися, Чи про таку Україну Ти Богу молився? Про заплакану, нещасну Нашу Україну, Що за мить перетворилась На