МЫ ОБНИМАЕМ ГОРОДА, шагами меряем. Читаем новые места, живем в преддверии. Спешим успеть увидеть все, чтобы запомнилось. И бросить мелочью в фонтан, чтобы исполнилось. Мы
Позначка: патріот
Останній бій армії Нестора Махна
30 червня 2021 року виповнюється 100-річчя з дня останнього великого бою Повстанської революційної селянської армії (Н.Махна) в районі сіл Хоружівка та Беседівка нинішньої Сумської області.
Як пахне скошена трава!
*** Дзиґарів легка хода… Як пахне скошена трава! Як літо невловимо тане.
Мої мрії
Мої мрії Вже сонце раділо пташиним пісням, В проміннях воно просиналось, Я в мріях щасливих його зустрічав – Мені так дитинство згадалось, Там тато і
Весна надворі…
Весна надворі – діти помирають, Від куль на сході, Боже, борони! Добро не сієм, негатив збираєм. Як далі жити, Господи, прости! Невже, та все ж
“…Велика зоря спала з неба, палаючи, як смолоскип…”
35-ліття КАТАСТРОФИ на ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС У статті вперше розміщено усі документально відомі пророцтва та передбачення найбільшої у світі ядерної аварії на Чорнобильській атомній електростанції та
320 троянд
8-9 травня – Дні Пам’яті та примирення, присвячені жертвам ІІ Світової війни ВІРШОТЕЛУ ПРИСВЯЧЕНО СМЕРТНИЦЯМ Вважає ворог, що морально ми – слабі. Бо спалені за
Рок-н-ролл
Завяз рок-н-ролл неподатливым рифом, Простужена напрочь надрывность вещей. Ты бредил восходом, родившись Сизифом, Набрался проблем, как сосущих клещей. Не в толк суета – угождать всем
Я из города лжи и страдания
Я из города лжи и страдания, Я из города страха, воров Я из мест, где в почёте свидания, Правда только в бараке ментов. Где бухают
О, слово рідне!
О, слово рідне, ти мене зростило! Ти в світ мене за руку повело. Любов до себе в душу поселило. Скарбами в серці, слово, залягло. О,
Кричи на весь голос!
Потворність зневір’я породжує смуту, Занепад традицій знекровлює рід. Ніхто не знаходить оспівану руту, Вона зовсім поруч, видніється брід. Та річка бурхлива людського страждання, Де замість
У пам’ять про голодомор селян
Мультимедіа твірим-реквієм Цвіте-квітне вона біло… Рука матінки тремтіло подає її до рóтка, грони ті такі солодкі. Цвітом білим, ніби медом, – дати голоду потребу. З