Хвилини йшли, свіча згорала; І вітер дув. Вона згасала… На порозі сидить сивий дід, а на дорозі вітер куряву здіймає, він дивиться тій куряві услід

Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Хвилини йшли, свіча згорала; І вітер дув. Вона згасала… На порозі сидить сивий дід, а на дорозі вітер куряву здіймає, він дивиться тій куряві услід
Стомилось літо від своєї спеки, Набігла хмарка, капнуло дощем. Вже скоро осінь, щедра господарка, Накриє землю золотим плащем. *** Останні теплі дні дарує осінь: Багрянець
ЛИШ ВЕСНОЮ Запахло всюди вже весною. Заструменилася вода. Спів жайвора летить луною, І пролісок вже вигляда. Землею йде тепло весняне. Усе навколо ожива. Та інколи
Та я сама, зовсім сама край неба Іду, іду… Прошу тебе — не треба, Не видавай самоті моє горе. Я по життю іду — безмежне
Осінь – пора золота для жінок Кружляє листя над майданом, Хмари віщують танок для дощу. На побачення я тобою не звана. І тебе вже, мабуть,
ЗДРАСТУЙ, ШКОЛО! Закінчилось тепле літо, Школа знов стріча діток! Всім – за парти, за навчання, Здобувати виховання! Літо-літечко веселе Залиша міста і села. Здрастуй, школо,