Весь світ зупинився! Двадцять чотири нуль два. Завершився лютий, А в Україні зима. Я вже хочу весни…, Тиша, ніхто не стріля. Та на календарях Двадцять
Позначка: незалежність
З міста, що ракетами розтрощене
Сашко Ірванець залишився у розбомбленому Ірпені. З міста, що ракетами розтрощене, До усього світу прокричу: Цього року у Неділю Прощену Я, здається, не усіх прощу!
Путінським нацистам
З мечем прийшли – від нього і загинете. Куди ви лізете, рушисти?! Ви стали орками для всіх, Для всього світу й українцям, У світлім розумі
Уже не довго
Уже не довго. Дуже скоро. Тремтіть, ворожі таргани, Тікайте, путінські потвори І згиньте, слуги сатани. Ви, наче іншорідне тіло, Моя земля рашистів всіх Крізь рани,
Буде біль нагород
Буде біль нагород, будуть сироти, вдови, могили. Я над кожним загиблим сльозою подяки проллюсь. Так люблю мій народ, як, здається, іще не любила!!! Так пишаюся
Збережімо Україну!
Владислава Юрченко Не вміли будувати власної держави, опинились в чужих руках Леонід Полтава Україна… Моя рідна країна, земля батьків, на якій нам судилося народитися та
Спіткнувся цей день об ніч
Спіткнувся цей день об ніч, Схвильовано хрипли ноти, Стежками сліпих сторіч Ми йшли навмання, на дотик. Слідами своїх катів Збивали коліна щеб(е)нем, Шукали в очах
Минають дні…
Минають дні… Минають дні, минають ночі… Опале листя шелестить. У сні твої я бачу очі. І уявляю лиш на мить Тебе з собою поруч, мамо.
ПРИВІТ ІЗ ГАРЯЧОГО СХОДУ
Стомлені та незламні, нескорені та з посмішками на вустах. Такі вони – наші патріоти-захисники. Ані війна, ані холод, ані умови існування на далекому, і в
Ваше ставлення до неоголошеної російсько-української війни
Бліц – опитування до теми: «Ваше ставлення до неоголошеної російсько-української війни» Тема подій на Донбасі на сьогоднішній день дуже хвилююча. Ми є свідками того, що
Лик россизма
Лик россизма Двуличный образ , лик россизма, Не излучает в мир восторг. Иллюзия неонацизма Даёт неправедный простор. Трактует свой порядок мира Как президент, так и
Слава Україні!
УКРАЇНА Україно моя, рідний краю! Я інакшого, справді, не маю. Україно, співуча і мила, Де взялася у тебе та сила, Щоб роками цвісти і співати?
