РОЗДУМИ БІЛЯ ПАМ’ЯТНИКА КОБЗАРЮ Шевченко – український геній, Художник справжній і поет, Увіковічений в Ромені Його могутній силует. Ідуть до пам’ятника люди Віддати шану Кобзарю,
Позначка: не згинатися
Землякам
Землякам Я вдячний вам, мої Немудруї, За перший крок і перший промінь сонця, За посох ваш на всі шляхи мої І погляд матері з усвітнього
Пора домой
Желанная мелодия Восторжествуй душа, открой свой идеал! Найди мелодию блаженства, Чтоб алчный разум ритм узнал, Вкушал плод истин совершенства. Еще вчера был путь, нелегок и
Мне нравится встречать рассвет
Уже я не умею… Уже я не умею равнодушно жить И не научился скорость превышать. Хочу подаренною жизнью дорожить; Люблю свободно мыслить и дышать. Мне
Де волю шукати
Де волю шукати, Ніхто нам не скаже. Який шлях до неї, Ніхто не покаже. Хмельницький ту волю На шаблях шукав, А потім Калниш В Соловках
Останній лист
Останній лист Так вже судилося, що я тебе не пам’ятаю, тату. Досить маленькою була, коли ти був живий. Не довелось мені як донечці тебе ласкати