Над степом сонечко моє Яскраві промені пускає Та дню тепло дає своє. Я щастя кращого не знаю – Хіба щоб до грудей своїх Мати притулила.
Позначка: Мати
ВИШИВАНКИ МАТУСІ ЛЮБЛЮ…
Догоріла й погасла давно Свічка мами, що під образами… Та картин й рушників полотно Пломеніє яскраво стібками. Мами доля – в її рушниках, В вишиванках
Мелодія серця
«Життя прожить – не поле перейти», – Гласить знайома українська мудрість. Потрібно у житті себе знайти, А старт дає усім крилата юність. На долю не
Стоїть німим докором мертва хата
Стоїть німим докором мертва хата, Пустими вікнами зорить на білий світ. Вона, здається, хоче розказати Про тих, кого давно пропав вже слід. Про тих, кого
В печалі сад…
Приснився матері вночі старий вишневий сад, І цвів він, як щороку, як повінь біла-біла… І син між віт рідненький… Тримає автомат. Крізь сон почула: «Мамо…»
Слава героям!
Сьогодні мені прикро, і я від болю плачу, Хоч маю силу й волю, і жінка сильна я. О, як же дуже мало я у цьому