Бабусям Бабусенько, рідна, хороша моя, Давно вас нема. Ви вже в іншому мирі. І в мене вже внуки, радію і я, Коли галасають вони на
Позначка: Кохання
Твій погляд
Твій погляд Твій погляд, сумний і печальний, Зловила я на собі. Свій, ніжний й прощальний, Подарувала тобі. Погляд лиш твій – іскринка, Разом з моїм
Хочу смотреть в твои глаза
Я как волк одинок… Я как волк одинок, В сером зимнем лесу. Зов соседей умолк – Я ж по жизни рыщу. Мне не ведомен страх,
Бумажный роман
Я милому простила всё – Страданья, слёзы, униженья … Как много надо нам терпенья, Чтоб осознавши и простив, Начать с нуля, собрав осколки, И в
Чекай мене
Мрія Ти, як спалах яскравий зорі на казковім світанні, Не питаючи, в душу заглянув мою. І побачив усе, чим жила від темна і до рання,
Я залишилася з думками наодинці
Життя Усе минає – горе, страх і сльози, Все відступає – зрада, відчай, біль. Проходить дощ і замовкають грози, Сніг розтає, вщухає заметіль. Минає свято
НОСТАЛЬГІЯ
ТИША Чую, як дихає тиша, Безсоння надходить сумне, Немовби настирлива миша, Доводить до сказу мене. Качаюся з боку я на бік, Тріщить голова від думок,
Джомолунгма
Джомолунгма Джомолунгма вінчає Тібет, Зарождаючи магію світу. Споконвіку тібетський хребет Віддзеркалює промінь зеніту. Направляючи силу планет Для підтримки здоров’я і духу, Джомолунгма – земний амулет
Ты слышишь?
(Романс) Я хочу тебя видеть счастливой! Ты слышишь? Боже, силы мне дай, огради, не взыщи. Я люблю все в тебе – и когда рядом дышишь
Зачем любить? Зачем страдать?
Зачем любить? Зачем страдать? Слезами душу мне терзать? Скажи «прощай» – и я уйду. Скажи «прости» – и я прощу. Скажи «вернись» – и я
Купальське
Купальське Я до тебе, коханий, прийду На світанку купальської ночі, А тоді, у зорі на виду, Причарую, поглянувши в очі. Ти забудеш про всіх і
Чоловікам
Чоловікам Шануйте жінку – і не тільки в свято, Цілунком доторкніться до руки. Слова ласкаві говорити варто, Сльоза щоб не котилась зі щоки. Шануйте жінку,