Страсть – искушенье в этом мире. Перебиваешься, бережешь хлеб. И вдруг, на самом пышном пире, Бери, что хочешь, запретов нет. Подносишь ко рту лучшую пищу,
Позначка: Кохання
ТЕБЕ
Счастливая твоя улыбка. Твои глаза, фигура – скрипка. Твой запах – страстно ядовитый. Твой взгляд. И я внутри разбитый. Твой голос ночью стал мне сниться.
Я останусь с тобой …
Я останусь с тобой в этой буре кинжалов, Я закрою тебя от выстрелов нравов. Я не брошу тебя в психической бойне. А ты по душе
Про тебе ніжно мрію
Осінній роман Листки останні майорять. Стрічає гай мене повчанням. Красуне осене моя, Я так люблю тебе печально. Не плач, не гасни, не журись, Що вітер
Заблукала доля
Перехрестя Пересіклися радощі й жалі Із тих хвилин, коли зустрілись вперше. Не знала я, що долі є і злі Й знущаються з людини так уперто.
ПУСКАЙ, Я ВЫПИТА ДРУГИМ
РАЙСКИЕ ЯБЛОКИ Я о тебе, мой милый, не думать не могу. Рассыплюсь райским яблоком на белом, на снегу. Райские яблоки – печаль моя и боль.
Мріє сонно трава біля річки
Мріє сонно трава біля річки Про яскравий від сонця промінчик Про туман, який вранці розтане Та сміється в траві стрикоза Що не впала ранкова роса
Право на помилку
Життя невпинною рікою Вже не виходить з берегів І ми у вирі із тобою Лиш відчуваєм плин років Вже не такі категоричні Вже по характеру
ВОЛОШКОВІ ЛІТА
ВОЛОШКОВІ ЛІТА Волошкові літа, волошкові, Дай мені в них поринути знов. Дай зігрітись тією любов’ю, Що колись так бентежила кров. Знов в очах твоїх бачу
Сповідь
Медсестра Пригнічена роками і нуждою. Доволі потріпали перемін вітри. Дітей одна ростила, стала як вдовою, Із щирою душею медсестри. У добрий час в лікарню хто
КОЛИ Б Я БУЛА АНГЕЛОМ
РОБИ ДОБРО Роби добро, роби його, роби! Прислухайся до ближнього мольби. Роби і просто так, без просьб і поклонінь Ради своїх майбутніх поколінь. Добро завжди
НЕМА ТЕБЕ
ВДОВА Вдова – терпке, колюче слово, Гірке, немов полин-трава, Печалі лютої основа, Життя щасливого жнива. До нього звикнути несила, Нести його – тяжкий тягар. Пощади