Ми з тобою Я твоя удача, Я твоя тривога, І у нас з тобою Лиш одна дорога. Так нас Небо поєднало Навік. Приспів: Забуяла земля
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Ми з тобою Я твоя удача, Я твоя тривога, І у нас з тобою Лиш одна дорога. Так нас Небо поєднало Навік. Приспів: Забуяла земля
Побачила тебе випадково. Зустріла, ну що тут такого. А ти мене навіть не помітив, А ти дивився на квіти. Приспів: Я чекаю тебе, Кохаю тебе,
Смуток Розлука нестерпно ятрить і вбиває, Самотньо крадеться, пустунка вона. Чому тебе разом зі мною немає? Чому я вкотре без тебе сумна? Коханий , не
ПІЗНЯ ОСІНЬ Покрила паморозь дерева, Срібне листя аж дзвенить. Тепла вже зчерпані резерви І осінь землю холодить. Так швидко літечко минуло. Відколосилось, відцвіло. Холодним подихом
РОМЕН-ЦВІТ На ромені погадаю, Чи кохання є, чи ні. Доля все розподіляє, Та чи випаде мені? Відриваю пелюстки – Любить чи не любить… Так було
(Романс) Гори, гори, зоре моя У вирію немає краю, У вічності є таїна, Серця коханих заполоняє, Лише любов і доброта. Лише закоханим за крок, Дістати
Ти позови когда ненастье, Когда любовь, печаль и грусть, Ти подари мгновенье счастья, И я вернусь, и я вернусь. Пусть говорят, что мы не пара,
Не питай, не питай ти даремно, Чи кохаю тебе, чи люблю? Не кажи слів колючих так ревно, Краще пісню, кохана, послухай мою. Почекай, почекай хоч
Лето прошло! Осень настала И мне на душе холодно стало, Холодно так, как будто зимой, Сердце мое не нашло покой Не нашло и потерялось В
Игра по правилам Я просто для тебя была игрой, Ты хотел выглядеть, как герой. Играл, играл, пока не выиграл Над чувствами моими ты. Я вижу
50-річчю спільного життя присвячую. Був теплий, світлий, сонячний, погожий день. Було це в Харкові, піввіку тому. Кохана, пам’ятаєш, ми з тобою йдем До ЗАГСУ —
Понад шістнадцять віків існує кохання — День всіх закоханих — нектар молодих. Свято любові — має право на існування. Кращого свята не було й не