Українське село біля річки

Мріє сонно трава біля річки

Мріє сонно трава біля річки
Про яскравий від сонця промінчик
Про туман, який вранці розтане
Та сміється в траві стрикоза
Що не впала ранкова роса
Жаба квакає гучно, врочисто
Вже гірлянди з дощинок намиста
Хмари туляться, дощ накрапа
В річці срібний зайнявсь зорепад
Течія переливами грає
Від дзвінкого дощу водограю
Від калюж в лузі мокрі кола
Ллється пісня дощу довкола
Вітер хоче, щоб сонячний день
Побоявся зухвалих пісень

***
Сніжно, ніжно ніжно
Подихом ловлю
Мов повітря свіже
Я тебе люблю

Сніжно, ніжно ніжно
Пада перший сніг
Він цілує личка
Стелиться до ніг

Сніжно, ніжно ніжно
Ой які дива
Розірвала небо
Хмара снігова

Сніжно, ніжно ніжно
У зимовім сні
Загубили віжка
Ми в снігу одні

***
Життя, життя….
Як жадібно я п”ю твоє тепло
Як смішно, що ці зорі, мов намисто
Крізь хмар ажур, хоч тьмяно та врочисто
Малюють в небі відблиски фігур

Як рідно я дивлюсь в його блакить
Лише тоді, як навзнак головою
Від болю подаю або коли з тобою
Цілую поглядом ту зірку, що блищить

***
Люди ще спали і нишком мов кішка
Віхола стиха прийшла
Тихо вночі все окутала снігом
Стежки в дворі замела
Вийшла я ранком у віхолу гордо
Ніби в дитинство ввійшла
Сніжна і біла рівнина довкола
Віхола все замела
Ой як не хочеться ковдру топтати
Ковдру оцю снігову
Швидше схотілось під неї сховатись
Чи залетіть на бігу.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *