Моєму дідові, якого було тяжко поранено в бою під час Другої світової війни на р.Вісла. З осколком у голові він прожив до кінця свого життя.
Позначка: безсонна ніч
Зимова ніч
Ця ніч була кошмарна і тривожна, Летіли дрони хмарами вночі. Натягнута у тілі жила кожна, В молитві всі, без світла, при свічі. Молились Богу трепетно
Якщо всі порушені власні кордони
Якщо всі порушені власні кордони, І боляче йти, неможливо злетіть, Коли розбиваються мрій бастіони І серце від розпачу зовсім не спить. Згадай, що коріння міцніє
Диалог с собой
Из цикла “у ками́на” Кто прав – не пра́в… Не на́м судить. На всё есть Во́ля Бо́жья. – Непра́в? Са́м признаёшь свою неправоту́? А, извини́тся
Стоїть Ромен в холодному тумані
Стоїть Ромен в холодному тумані, Над ним повисла неба пелена. Зима прийшла у чорнім кардигані, Але і це уже не дивина… Люблю я рідне місто,
Ти спи
Ти спи. Я буду сон твій стерегти. Коли ракети й літаки рвуть мирну тишу на шматки – я від біди повинен вберегти. . Ти спи.
А я жила, а я цвіла, і гарна, і п’янка
Подвійний акро-рондель А я жила, а я цвіла! Цвіла! Я для народів злагоди бажала! Жаліла всіх, любила, шанувала! Ич, горе сталось! Ворога знайшла… Лихий і
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю…
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю… Я – дух у дусі найсвітліших містик. Хоч світло , мов столітнє інтерв’ю, раз пО раз мре в найцікавішім місці,
Осінь наснилась…
Осінь наснилась мені у казковім убранні – В райдужнім спектрі усі кольори не вмістить… Знову торкнулись душі холоди її ранні – Ті, що бентежать у
Чого чекаєш, світе?
Стальні серця сьогодні в українців. І нерви також, світе, запевняю. Ти бачиш все, але мовчиш, мовчиш! Чого ти, світе, ну скажи, чекаєш? Чого чекаєш, світе,
Чорна хустка вдови
Чорна хустка вдови розтривожує душі прохожим, Чорний біль у очах і у серці габою звиса. Скільки їх у війни – і згорьованих, і непохожих, Тих,
Мамо, привіт
Мамо, привіт, я вже…дома,- Крізь сльози були ці слова. -Далека дорога і втома, І радість, й печаль обійма. Привіт, моя ненька, я вдома На рідній