РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
РОМЕН (Урочиста, величальна) Де рясніє ромен-цвітом Наша рідна сторона, Місто, славою повите, Мов з легенди вирина. Приспів: Сто народів, сто племен Знало славний град-Ромен, Де
РОМНИ – одне з найдревніших міст України, розташоване на південному заході Сумської області та 100 км від Сум на високому плато та омивається з трьох
Когда-то здесь кипел народный гнев, Бунтарские не раз гремели речи. Здесь, честь и славу гетьману воспев, Преподносили в храмах Богу свечи. В одно смешался говор
Я кохаю тебе, моє місто, Мій квітучий чарівний Ромен, І хатинки, неначе намисто Над Сулою пліч-о-пліч здавен. Я кохаю вербу за місточком, Що схилилась від
РІДНЕ МІСТО Найкраще місто на землі, Таке прекрасне, миле, рідне, Каштанами весною квітне, Пташками будить на зорі. Тече тут річечка Сула, Та ще й Роменочка
У житті кожної людини є доленосні періоди, які впливають на всю його діяльність. Мені пощастило народитися в сім’ї, де всі, починаючи від бабусі, завжди були
Роменський навчально-виховний комплекс №2 ім. академіка А. Йоффе по праву пишається своїми випускниками. В шкільному музеї створена ціла галерея імен, які слугують майбутнім випускникам прикладом
Ромен…Ромен…У цьому слові Бринить історія сама: Шевченку рідне і Франкові Було це місто недарма. А нині радість Батьківщини – Над містом ще одна зоря: Ромни
Біографічна довідка. У 1960-1970 рр. – навчався і на “відмінно” закінчив (із Почесною грамотою) Хмелівську середню школу. Був жовтеням, піонером, комсомольцем (секретарем комсомольської організації школи).
І зійде добро щедрими паростками Багато земляків наших бережуть у своїх душах палку любов про рідний край, де пройшло їх босоноге дитинство, ніжну пам’ять про
Вечір на Сулі Туман вже стелиться на лузі, І прохолода верби обійма, Темніє там, на виднокрузі, І наче диха скошена трава. Та річка гріє ще
РОМЕН-ЦВІТ На ромені погадаю, Чи кохання є, чи ні. Доля все розподіляє, Та чи випаде мені? Відриваю пелюстки – Любить чи не любить… Так було