Навесні до міста Трускавець в пошуках чистого, вологого повітря, цілющої, прозорої води, тихого та затишного місця з зеленою, різноманітною, цікавою природою.
Де в побуті одвічно
Джерела відновлюють життя
Вода цілюща вічно
Розріджує буття.
Бо з нею краще жити
Здоров’я – це не жарт
Його потрібно мити,
Отож, недугам старт.
І з розуму, і з тіла
Оновиться життя,
Здорове життя – сила
Буття, то так, сміття.
То чим же так багата наша країна? – запитую себе.
– Чистим повітрям, землею, водою, травами, віковими хвойними, плодовими деревами, красивими, ніжними, запашними квітами, розкішними горами, степами, полями, лугами, житами…
І все куди не киниш оком, – так зелено, так гарно.
Чому верба так любить воду?
Де є верба, там річка є
Коли немає на ній льоду,
То віти свої до води снує.
Вбирає в себе з річки воду
До неї прихиля своє чоло,
То й має неймовірну вроду
З давніх- давен так і було.
Десь верби гнуться до води,
А десь тополі зеленіють
До України ближче підійди
Побачиш чим українці володіють…
Цієї весни і мені вдалося побувати у одному із санаторіїв міста Трускавець під назвою «Джерело».
По дорозі з залізничного вокзалу до дитячого санаторію «Джерело» знаходиться багато санаторіїв України, такі як: «Янтар», «Алмаз», «Рубін», «Кристал», «Кришталевий палац», «Перлина Прикарпаття», «RIXOS», (апартготель) «Шале Грааль» та інші.
У кожному з санаторіїв проводяться заходи з оздоровлення хворих, а також профілактичні заходи, котрі супроводжуються вживанням води з різних джерел та бюветів м. Трускавця.
У кожному з бюветів є різноманітна лікарська вода під різними назвами з різним хімічним складом, температурою, смаковими якостями під назвами:
1) Нафтуся (40С – 30С), (18С – 27С) хімічний склад НСО;
2) Софія;
3) Марія (джерело 1, джерело 2)
4) Юзя (джерело 11)
На основі води «Юзя» (джерело 11) косметологи розробили жіночу та дитячу косметику, яку можна придбати в Трускавці неподалік від санаторію «Кристал». Також, жителі міста набирають цю воду для приготування різних страв та для постійного вжитку.
Система лікування та профілактики у кожному з санаторіїв різна.
Вражають своїми назвами ці заклади охорони здоров’я. Наприклад, санаторій «Янтар» носить назву каменю, який навіть до початку нашої ери мав велику кількість назв на різних мовах та був одним з найперших кольрових каменів, знайдених людиною. Складно знайти камінь, котрий мав би стільки різних назв, як янтар.
Досвідчені лінгвісти тлумачать декілька з багатьох термінів, які в різних країнах, в різні часи означали янтар. Ще Плиній зазначав, що скіфи, племена чких були розташовані на території західної Європи, називали янтар «сакріум»; ця назва ввійшла і в древньогерманську мову.
Древні єгиптяни називали його «сакал» (Sakal). Із всіх тверджень утворилася латинська назва цього камню «сукцінум» (Succinum) і мінералогічна його назва «сукцініт» (Succinite) надане мінерологом Брейтгауптом.
У Плинія та Тацита зустрічаються древньогерманські назви «глез» (Glaes).
Серед різних каменів в древньому Римі найбільш цінним каменем був янтар, мав назву «лінкуріум» (Lyncurium). До Риму янтар потрапляв через торгівців Лігурій, котрі здійснювали поставку янтаря з берегів Балтійського моря. Янтар має назву талісмана (оберега).
В наш час, коли пройшло майже дві тисячі років з часів Тацита, походження янтаря являє собою змінену смолу дерев трьохсотрічного віку, котра в умовах пісчаних узбережних осадів зберегла свою чистоту, прозорість, яскраве жовте та жовто-буре забарвлення і набрала властивостей твердого мінералу, який добре шліфується і обробляється на станках.
По хімічному складу янтар належить до типових смол, до складу якого входить: 79% вуглецю, 10% кисню, 11% водню, а також сірка та зола.
За декілька століть до нашої ери янтар згадується, як єдиний з кольорових каменів в «Одіссеї» Гомера…
Продовження статті в наступному номері журналу.