Разом з Україною Як нас серпень огорнув Медовою піною, Народився мій онук Разом з Україною. Незалежній ми в той день Десять літ відзначили, Коли внука
Позначка: Батьківщина
Борисенко Любов Андріївна
Борисенко Любов Андріївна народилася 23 березня 1958 року в селищі Недригайлів. У 1975 році закінчила Недригайлівську середню школу. В 1978 році закінчила педучилище, дошкільне відділення,
ПРІОРІТЕТ – ОСВІТА
Завершився 2012 рік. А це перегорнута ще одна сторінка в історії стародавнього Ромену. Як завжди, плани, вимоги до реалізації поставлених завдань були підвищеними, тому, що
Дослідження Григорія Нудьги про народні думи
У статті розглянуто внесок відомого вченого, уродженця Роменщини Григорія Нудьги у дослідження народного героїчного епосу. З’ясовано погляди науковця на природу жанру думи. Схарактеризовано міркування дослідника
Я не боюсь того, что будет
Я не боюсь того, что будет. Я не стремлюсь предвидеть это… Мне хорошо не знать покуда Я буду жить из лета в лето! Не прибегаю
День сміху
Жартами, веселими піснями, байками, музиками роменці відсвяткували День ПАМ`ЯТНИКА МАРНИХ СПОДІВАНЬ (ДУЛІ) 1 квітня 2010 р. В цей день виповнилося 10 років з дня проведення у
АВІАТОРИ
До сторіччя вітчизняної авіації Історія поруч із нами. Вона так близько, що можна торкнутися до неї руками. Адже кожна подія за мить стає історією. Сто
ЯЛИНА
Сіріє тиша вранішнього літа, І жайвір он співає. Як він уцілів? На полі ще роса лежить не збита – Якраз прийшла пора жниварських мирних днів.
ТАНК
Присвячую Г.О. Радіній, яка подарувала танк Червоній Армії Знайти не можу назви я цьому, Не можу підібрати слів значущих, Можливо, знайде їх митець грядущий, А
І скільки славних тих імен, що зберегли для нас
Серед ланів біліє обеліск. Прислухайтесь: той вибух ще лунає, Хто світлий Перемоги день приніс, Живе повік, ніколи не вмирає. Б. Степанюк. Україна… Країна смутку і
Рідне місто звільняли вони в час жорстокий тих буднів
Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
Невідомий солдат
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують