Шульпак Олег. Берегиня.

Разом з Україною

Разом з Україною

Як нас серпень огорнув
Медовою піною,
Народився мій онук
Разом з Україною.
Незалежній ми в той день
Десять літ відзначили,
Коли внука оченята
Білий світ побачили…
Знають Україну скрізь,
До неї прислухаються.
Онук в мову солов’їну
І собі вливається.
Україна йде вперед
Швидше з кожним роком.
З нею й Владик дріботить
Своїм малим кроком.
Хай же буде Україна
Вільною, єдиною.
І мужніє Владислав
Разом з Україною.

Жоржини

(моїй бабусі Кіяшко Харитині Архипівні присвячується)
Зацвіли під вікнами жоржини,
Горобець у стрісі цвірінчить,
А моя бабуся Харитина
У дворі на призьбі он сидить.
Підійшла з стільцем кума Параска
І Наталка Хомина з рядном,
Й попливла розмова, немов казка,
Яку я почула перед сном.
Про село, про радощі й тривоги
І яких чекати празників…
Це ж моє дитинство босоноге
В ніч прийшло із далечі років.

Глибинка

Ви приїдьте у село далеке,
Там живуть одні лиш бабусі.
Не гніздяться на дахах лелеки –
З молодими відлетіли всі.
І здається безкінечна днина,
Хоч роботи повно, як завжди…
Тут твоє коріння,Україно,
Що пустило паростки в світи.
Десь поділись клуб, лікарня, школа,
Від колгоспу – лиш туман один,
Безліч гарних хат пустих довкола.
Раз на тиждень їздить магазин.
Та іще, мов ангел, листоноша
Для бабусь новини принесе.
Жаль села. Було ж воно хороше.
Відродити б заново усе!

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *