(Продовження. Початок у журналі №29, 2014р.) У червні цього року виповнюється 40 років, як пішла з життя в 54-річному віці моя матуся Андрущенко Мотрона Семенівна.
Автор: Admin
Батюшка Дмитро
З початку виникнення загрози цілісності нашої держави до нашого регіону прибули військові підрозділи Збройних Сил України. Тому з березня 2014 року Всіхсвятська громада на чолі
БАЛЛАДА О СОЛДАТЕ
БАЛЛАДА О СОЛДАТЕ (к 40-летию Победы) Висит гитара… Отыграли струны… Давным-давно закончилась война… Давно ужасные бои минули, но не забыть нам никогда Подбитых танков, вой
В Заксенхаузене тишина теперь…
В Заксенхаузене* тишина теперь… Но для туристов здесь открыта дверь. «Под сенью бранденбургских сосен» В невзрачном Ораниенбурге – осень. Лишь на воротах: «Труд – освобождает»**
День Великой Победы
1945– 2015 – Ну, проходи, графиня Разумовская, я очень рад! Перекосился его китель от наград – Медали, ордена Победы, Славы… Мы просто не имеем права
МАМИНА МОЛИТВА
БУЛИ У МАМИ ДВА СИНОЧКИ Росли у мами два синочки, Міцні, біляві, як грибочки. Матуся вчила діток жити: Допомагати і дружити. Та розійшлись синочки з
Солдат – всегда солдат
Ветеранам Отцу моему Георгию Петровичу Донецкому Убит ты не был на поле боя. Ты просто умер, проносив в себе осколки тридцать лет. Но я горжусь,
Надійний тил жіночої сотні
Люди в біді єднаються, розуміють, що всі нещастя та випробування можна побороти тільки разом. Так було під час Революції гідності на Майдані, так є і
ДВА ДНІ З ЖИТТЯ ВОЛОНТЕРІВ
Ми завантажуємося пізно ввечері. Їдемо двома машинами, кожна з причепом, а це означає, що привезти хлопцям можемо вдвічі більше. Намагаємося вмістити все, що отримали від
Давай, Прокофий!
Давай, Прокофий! Устал я. Что ли выпить кофе… Не надо кофе. Глоток вина… Зайди, зайди, сосед Прокофий! Надень медали и ордена. Ты был боец. Боец
Так почему бы нам не жить…
Люблю деревню русскую І хати українського села. Во ржи тропинку узкую І стежку, що через жита вела. И васильки, и колокольчики степные. Волошки і дзвіночки
Отдайте меня в хорошие руки!
Отведена тебе какая роль? Высокую траву колышет ветер И гнёт деревья до земли. Что может быть главней на этом свете? Чтобы спокойно все мы спать