Поглянь в дзеркало!

Так почему бы нам не жить…

Люблю деревню русскую
І хати українського села.
Во ржи тропинку узкую
І стежку, що через жита вела.
И васильки, и колокольчики степные.
Волошки і дзвіночки степові.
Рубахи полотняные, льняные.
І вишиванки, і вінки на голові.
Гармонь и балалайка – три струны,
І бубон український, і сопілка.
Мы – люди, жители одной страны.
Ми – гурт! Одна родина, спілка.
Так почему бы нам не жить
В любові, злагоді і мирі.
Народу и Отечеству служить,
Якщо воістину ми щедрі й щирі!
Серпень,2014р.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *