Фоторепортер Роменщини Коли М.Я. Кириченко заходив до редакції газети, то цей день для всіх нас був святом. Бо він обов’язково приносив такі оригінальні знімки, які
Категорія: Лаврик Микола
|
Микола Лаврик |
Надійний тил жіночої сотні
Люди в біді єднаються, розуміють, що всі нещастя та випробування можна побороти тільки разом. Так було під час Революції гідності на Майдані, так є і
І ставок, і гайок, і поезії разок
Навдивовижу красива, як святкові рушники, природа України. Не є винятком і цей чарівний куточок, що прослався побіля Калинівського ставка. Прямо перед зором постає гора, заслана
Із вірою по життю
Коли в нашого сусіда, маленького сухенького дідуся, який щоранку з двома ціпками просувався черепашачими кроками до хвіртки, запитували, як здоров’я, він бадьоро відповідав: «На всі
Гостювали дочки
Дідові Тольку вже стукнуло сімдесят, але на вид та і до роботи він ще ого-го! Бігає, носиться по двору, як вихор. Тільки що (бачив же)
ТРИ ДЕРЕВА
На високому пагорбі стояло три дерева. Серед лісової краси всім було любо та мило. Але їм хотілося послужити людям. Одне з них думало так: –
РАЗОК НАМИСТА
За яку б роботу не бралася Настя – чи то картоплю сапувала, чи то сіно гребла, чи куйовдила в ставку одежу, – в голові роїлася
СПАСІВСЬКІ ЯБЛУКА
Олена хутко схопилася з постелі, зачерпнула п’ятірнею з діжки води, хлюпнула на обличчя (от і все вмивання), заходилася терти свиням буряки. Замішала їх дертю, винесла
ПРОПАЖА
Сидить дід Колько на лавочці біля свого двору, непорушно дивиться поперед себе, як капітан океанського корабля, на високі, темно-зелені хвилі. Бачить кепсько, замість перехожих на
СВІТЛО ІСТИННОЇ ВІРИ
Осінь, як молодиця перед гостями, щедро розсипає кольорову палітру. Змахнувши з кленів та лип золотаво-жовті накидки, розіслала їх по стежках- доріжках. У дворах попід хатами
