Український народ ніколи не забуде, якою дорогою ціною була завойована велика Перемога. І в цій ціні, яку важко виміряти, – мільйони воїнів, що пропали безвісті,
Автор: Admin
Постоленко Оксана
Біологічна сирота, навчається у 10 класі Комунального закладу Сумської обласної ради Роменській загальноосвітній школі-інтернаті І-Ш ступенів імені О. А. Деревської. Постоленко Оксана пише прозові твори
Олександрі Деревській
Ти – єдина (О.А. Деревській) До тебе, мамо, звідусіль привіти Летять з вітрами кожної пори. Гойдають верби над Сулою віти, Зорять з небес твої рідненькі
Невідомий солдат
Пожовкле листя стелиться до ніг, і осінь в душу стукає грозою, Вернись, солдате, знову на поріг, стекла вже свічка згірклою сльозою… Громи із неба струшують
ПРОСТИТЕ, МАДАМ
По снегу следы уходили от дома. Они уносили с собою любовь. Простите, мадам, мы едва лишь знакомы, Но вы разбудили дремавшую кровь. Мадам, я не
КАК ТРУДЕН, МНОЮ ИЗБРАН ПУТЬ
И ЗАДАЧА УЖЕ НЕ ЗАДАЧА Старшему мичману Попову Валерию Степановичу Я смотрю из окна на дорогу пустую. Я жизнь вопрошаю свою холостую, Прошло ли всё