Вірш М. Конопницької «Три шляхи» у перекладі А. Колтоновського. От убогих хат Три пути лежат – Три пути на долю и недолю: На одном пути
Автор: Admin
Бо совість і пам’ять – єдині
( триптих ) Холодний дзвін. Жахливий дотик криги. Здавалося – ні краю, ні кінця! Тих сторінок не вирвати із книги, Що чорним болем вписані в
Лія Атаманчук
Талановита письменниця Роменщини.
Мои неповторимые года
Мои неповторимые года Проносятся, как птицы вереницей. Лишь память сохранит мне навсегда Друзей ушедших дорогие лица. По детству как катком прошлась война, Хлебнул я горюшка
СОН
СОН Мені приснився сон – поганий і болючий, Несуть мене вітрила у той голодний час. І вп’явся в моє тіло іржавий дріт колючий, І їсти,
Солоха Есфір
21.08.1993 року народження. Біологічна сирота, навчається у 8 класі Комунального закладу Сумської обласної ради Роменській загальноосвітній школі-інтернаті І-Ш ступенів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського
Про голод я не чула…
Розкидані їхні кісточкибули скрізь – і по бур’янах, і по дорогах,і в полі. Ямборська Олександра. Про голод я не чула… Про голод я ніколи не
Леоніду Полтаві
(Біля меморіальної дошки Л. Полтаві на школі в с. Вовківцях) Ти прийшов не в хату –– В рідну школу. Повернувсь, “тож вип’єм самогону З самого
Етюд
Під горою Золотухою. Ти між полями, Наче дядина. В колгоспі ти була Свекрухою. Жива загадка Нерозгадана : Чому ти звешся золотухою? Везли в музеї Мінерали
Доводилось мені
Доводилось мені. Доводилось мені Роботу мінять. Тепер на пенсії З гордістю згадую, Що так і не навчився Хвостом вилять Перед начальником, Чи перед владою. І
ВІНОЧОК ДРУЖБИ
( від Ромна до Радзіня ) Між учнями Роменської гімназії (ЗОШ № 2 ім.акад.А.Ф.Йоффе) та учнями Радзіньського ліцея Польщі Вас вітає Сумщина і древній Ромен!
ВЕЛИЧНЕ І МІЗЕРНЕ
Лижня, наче змія. Пам’ятаю старт, А фініш був – в лікарні. І сиділа наді мною “Бабушка” моя “Бабушка” в руках Держала воду Лікар в білому