Бабі ніколи присісти Бабі ніколи присісти – Всі у баби просять їсти: Кози – мечуть, курі – квохчуть, Свині вискнуть – їсти хочуть. Треба лад
Автор: Admin
Портрет діда
Висів на місці ікони Мальований портрет діда. Ми з ним не зустрілись ніколи – Такою була планида . Забрав його у мене Рік тридцять третій
Налей за 45-й год
Налей за 45-й год Налей за 45-й год, И за десант, и за морфлот, И за танкистов выпьем мы до дна. Давай налей за автовзвод,
Позвони
Позвони Позвони мне иногда, позвони. Может, номер и не знаешь ты мой. Позвони мне иногда, позвони. Может, рядом нахожусь я с тобой. Позвони, я прошу,
Сирень для мамы
Мамині лелеки У небі над дахом Лелеки кружляли, І з мамою разом Весну зустрічали. Летіли здалеку До рідного дому. І мама була Ще тоді молодою.
В НАСТОЯЩЕМ БЫЛОЕ ВЕРША
В НАСТОЯЩЕМ БЫЛОЕ ВЕРША Однажды в гаштете* под Дрезденом на рояле играл Лукашов. Там я пела «Катюшу». Весь зал, молча, слушал. Песня брала за душу.
ЗАПАСНОЙ АЭРОДРОМ
ЗАПАСНОЙ АЭРОДРОМ А запасной аэродром, в натуре, Это, когда не принимает основной. Не все краснеют от стыда, и ловят кайф от «дури»*. И не считают
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ
ВОТ В ЭТОМ, ПРАВО, СУТЬ МОЯ Ревную к прошлому себя. Зачем? Когда читала при свече. Когда мечтала, глядя в небо. Когда делила пополам краюху хлеба.
НЕХАЙ НЕ ПЛАЧУТЬ ВЖЕ СОЛОВ’Ї
ЄРЕСЬ Один друзяка, Василем зовуть його, Ми різних поглядів з ним, різної статури, Завжди при зустрічі пита мене, чого Байдужа я до нашої культури. Не
Душа поета
Весна Любо серцю стане-сонечко засвітить, Марево весняне щастя тобі мітить. В синім піднебессі журавлі курличуть – На життєвім плесі долю тобі зичать. За весною літо
Намалюй мені сумління
Зорі Сіріє світло у вікні, Ховаються у небо зорі… А я не сплю давним – давно, Бо дух весни вита надворі. Самотнім ранком із душі
Поетика
Поетика Як байдужа влада до людей, То тремтить і знищує поетів. Бо поет – це джерело ідей І немає від людей секретів. Ну, а влада