Пам’яті матусі Як на Різдво проб’ється сонце Через хмаринки до землі, То про твою усмішку спомин Пече серденько, як вуглі… Моя матусенько святкова! Я знаю,
Ромен. Літературно-історичний альманах.
Публічне видання для популяризації історії та творчості мешканців міста Ромни та Роменського району Сумської області, Україна.
Пам’яті матусі Як на Різдво проб’ється сонце Через хмаринки до землі, То про твою усмішку спомин Пече серденько, як вуглі… Моя матусенько святкова! Я знаю,
МОЄМУ МІСТУ Тебе подарувала мені юність, Коли я ще дівчиськом їхала сюди. Вдихала я зелену твою свіжість. І тут вже залишилась назавжди. А ти подарував
УЧИТЕЛЮ НА 1 ВЕРЕСНЯ Сьогодні день врочистий і веселий. Прийшов у наші він міста і села. До школи він зібрав усіх: Дорослих учнів і малих.
ЖИЗНЬ Жизнь прекрасна, быстротечна.. Очень жаль – не бесконечна.. Каждому приходит срок На последний свой прыжок. Ты родился, подрастал.. В жизни свой билет достал. Кому
ЛЮБИЛА… Любила…нежно, беззаветно, Любила…верно, безответно. Страдала … плакала, рыдала, Страдала… жизнь всю ожидала. Хотела…чуда или сказки, Хотела…милого и ласки. Имела… горе и печаль, Имела… совесть
ВИПУСКНИКАМ Шкільні роки… Швидкі вони й прекрасні: Дзвінки, урок, перерви і свята. Шкільні роки в житті, мов Місяць ясний, Яким вечірнє небо розквіта. Пройшли вони,
Коли в житах шумить спекотне літо І, за повір’ям, папороть цвіте, Коли навкруг духмяно пахне липа, Купальська ніч до нас у гості йде. Свій тихий
МАТУСЯ На рідному порозі Матуся нас стрічає. Вона своїх онуків Давно уже чекає. Не їдуть вони довго.. Робота, дача в місті.. Тепер уже ті діти
Наталія Петрівна Петренко (Цис) народилася 12 листопада 1961 року у селі Верхосулка Білопільського району Сумської області. Дитинство пройшло у мальовничому куточку на Білопільщині, де свого
Стоять солдати у сосновій тиші… До них дорога пам’яті лягла. Вона сьогодні всім нам нагадала День Перемоги. А яка його ціна? Роки минають, час невпинно
Дитинство моє босоноге – Це вигін, де грали в м’яча, Коротка стежина до школи Й берізка рідненька моя, Натруджені мамині руки, І батьковий погляд з-під
Кондрашина Ольга Михайлівна – вчитель світової літератури Перекопівської ЗОШ Ī-ĪĪĪ ступенів. Працює 32 роки, вчитель вищої категорії. Вважає, що поетичним баченням світу людину наділяє природа,