Йде лугами – травами… Йде лугами – травами… Дівчина проста. Квітами яскравими Косу запліта. Очі голубії, Мов шаринки дві. Ой дівочі мрії… Ой щасливі дні!
Автор: Admin
Моє село
Ой Бішкінь,Бішкінь… Цвітом наливаються Луки запашні. В співах надриваються Солов’ї смішні Місяць в росах світиться, Знявшись в височінь. Як тут гарно стрітися, Ай Бішкінь, Бішкінь…
ЗАГЛЯНУВШИ В ОЧІ
Чом так захотілось заглянути в очі? Мабуть, вже проснулись жіночі серця. На когось чекають безсоннії ночі, Когось по весні поведуть до вінця. Поклін кожній мамі,
ГРАНИЦЬІ ЧАСОВОЙ
ТИШИНА Еще тогда, когда нас всех призвали На службу ратную в солдатскую семью, Присягу верности отечеству давали И славного советского оружия цевью. День отпылал и
Абаровському І. К.
Другові та однодумцю. Простий портрет: і скромний, і відвертий. Доступний він. Флегматик, оптиміст. В досягненні мети- проникливий і впертий, А по життю завжди запеклий журналіст.
ВІЧНА СВЯТИНЯ
Лише чотири букви в цьому слові, Та зміст його в усі часи святий, Це слово, мов картина веселкова, Її орнамент спрагло-золотий. У слові цім століття
ПАМ’ЯТЬ ПРО ПЕРЕМОГУ
Її просила й ніжно промовляла Вустами й серцем скривджена земля, Про неї слізно Господа благала Вдова-журавка – мати журавлят. За неї умирали у окопах, За
УКРАЇНІ
Коли стигнуть хліба і зірки швидко падають з неба, І сокирками квітне безмежна небесна блакить, Я звертаю думками, моя рідна Вкраїно, до тебе, Бо тобою
Не ударь
Не ударь обидным словом, Ни проклятьем, ни хулою, ни рукой. А ударишь – потеряешь душу, Совесть, радость, счастье и покой. Слово резкое пронзает душу Побольней,
Солдатським вдовам
З нагоди 67 річниці Великої Перемоги у війні з німецьким фашизмом. Солдатські вдови, героїні, Ви гордість нашої землі. Для вас бої ще не скінчились Й
Навчіть навчатися
Навчіть навчатися Любі і шановані Вчителі, Научіть нас жить На цій Землі. Научіть, що знаєте, Не мовчіть! НАУЧІТЬ НАВЧАТИСЯ, Научіть! Вивчити абетку – То іще
Життєвпорядниця
Бабі ніколи присісти Бабі ніколи присісти – Всі у баби просять їсти: Кози – мечуть, курі – квохчуть, Свині вискнуть – їсти хочуть. Треба лад