Свою любов, і мрії, сподівання,
Віддам поезії – душі я без вагання.
А смуток, біль, і розпач, щем – розлуки,
Розвію на вітрах, звільню від горя руки.
Всю ніжність серця, нотний стан кохання,
Я обгорну у золото – зізнання.
Світаночків трембіти голосні
Перекладу на музику й пісні.
Зустріну день новий душі- натхнення
Із радістю його благословення.
З очей зніму оманливу завісу.
Спалю думки погані, ну їх к … .
Все те добро, що в серці своїм маю.
Роздам усім кому я забажаю.
Хвилиночки відведені буття.
У дні. роки продовжу каяття.
Почну історію життя нову писати.
З оновлених думок щоби пізнати
Все те, чого не встигла, не змогла.
В душі своїй таїла й берегла.
20.03.2019