ЧОМУ ПАДАЛИ ГАГАРИ? ПУБЛІКАЦІЯ 2
Чорнобілі, такі – гарні?
Поетично-сонетарні!
То – гагари невгомонні,
статусно є охоронні!?… В.Б.
У попередньоу матеріалі (Див. Публікацію 1) йшлося про птахоаномалію над Хмеловом у Роменському районі на Сумщині… Розказано головні обставини… Подано світлини… Які красиві птахи!…
Залишилося з’ясувати: Чому падали гагари ? Міграція є завжди довгим і небезпечним перельотом. Довелося досліджувати дану аномалію.
- Через Сумщину пролягає перелітний коридор птахів на зимівлю до Півдня, яким користувалися і чорношиї гагари.
- Навігація гагар, як і багатьох інших птахів та тварин, здійснюється по магнітному полю Землі (МПЗ). Магнітне поле Землі – це такий силовий (електро-магнітний векторний) простір, який продукують джерела земної та навколоземної кулі.
- Гагарам властива магніторецепція, тобто відчуття організмом магнітного поля, що дозволяє визначати напрямок польоту, висоту і розташування в просторі. Це можливе завдяки тому, що у їхніх очах є особливі молекули (бактерії), які підсвічують, так би мовити, їхній зір і завдяки чому птаха бачить лінії магнітополей. Це – кріптохроми – чутливі до світла білки, які є частиною фоторецепторів тварин. Кріптохроми – стародавні білки, які є у всіх рослинах і тварин на нашій планеті. Ці речовини, які «живуть» головним чином ув очах і на шкірі, чутливі до всіх відтінків синього, які в природі з’являються на світанку або в сутінках, а тому дуже важливі для добового циклу. Оскільки відомості з фоторецепторів аналізуються частиною мозку, відповідальною за обробку зорової інформації, можна припустити, що птахи здатні «бачити» зміни магнітного поля. Біологи вперше описали конкретний білок Cry4, який відповідає за орієнтацію пернатих по магнітному полю. І – феромагнетики – природно намагнічені сполуки, які зустрічаються в багатьох тканинах живих організмів. На думку вчених, птахи мають обидві системи магнітного відчуття, але для того, щоб навчитись користуватись цими чуттями, птахам потрібен певний досвід міграції.
- Гагари мають гострий зір і слух та голос, потужну своєрідну комунікацію. Перелітні птахи вибирають напрям подорожі, орієнтуючись по лініях магнітного поля Землі. Учені до цих пір не з‘ясували однозначно, як саме влаштований внутрішній компас птахів. Проте, більшість фахівців вважають, що за орієнтацію відповідають саме білки кріптохроми, що знаходяться в очах пернатих. Молекули цих білків здатні міняти своє розташування в просторі під впливом магнітного поля. Гагари якраз і орієнтуються за похилом цих магнітний ліній, магнітного нахилення або куту силових ліній, які вони бачать, магнітного поля відносно поверхні землі. Словом, вони мають власну навігаційну біосистему на кшталт GPS…
РОЗГАДКА АНОМАЛІЇ ПТАХОПАДННЯ!…
То щ о ж сталося тоді? Чому гагари так жалібно кричали і падали на землю?
Згідно з Календарем магнітних бурь, саме 24 жовтня потужна і тривала магнітна буря накрила Землю (а вони почали падати ще вечером 23 жовтня, значить буря появилася раніше, не за календарем). Зростання сонячної активності переросло у магнітну бурю найвищого рівня G1. Активація криптохромів змінила зміну світлочутливості нейронів сітківки, а як результат – птах може «побачити» інші лінії магнітного поля. Точніше б сказати: з б і й н а в і г а ц і ї і втрата орієнтації польоту?!? Ймовірно, що саме така магнітна аномалія кардинально порушила біокомпас гагар, у них почався стрес і вони із таким гучним жалібним криком почали падати з неба на землю. Магнітне поле Землі становить лише 0.5 гауса (одиниця магнітної індукції у симетричній або Гаусовій системах; 1 Ґс = 10-4вебера), а тому дуже важко збагнути, у який спосіб воно може спричинити будь-які хімічні зміни… Може, спалах хвороби? Та ні, бо розтин тіла загиблої гагари на факультеті ветеринарної медицини Сумського ВНЗ показав, що вона була з д о р о в а, без жодних патологій.
Ще така проблема: Чи мають гагари у дзьобах магнетит, як у свійських голубів, для виявлення магнітних дороговказів? Це – поки що невідомо. Бо інформація, яку вони отримують таким чином із магнітних полів, є своєрідною картою місцевості.
Є ще й одна обставина? Гагари – птахи морські і вони, маючи гострий зір, могли побачити і зорієнтуватися на водоймища. Їх у Хмелові чимало. Море ж, воду вони бачать, непросто сліпо приземляються. Це – ймовірно! Але цього теж не сталося тому, що у той вечір та ніч був дуже густий туман і річку, ставок, інші водоймища (велику Михницю) з неба не побачити…
Ензузіасти збереження гагар у Хмелові, мої друзі по Фейсбуку, яких я знаю також як чудових односельців: Анна Штанько, Інна і Ольга Загайки, Наталія Балюра, Галина Живняк, Юля Петренко, роменський еколог Володимир Литовка виявилися справжніми птахолюбами. Приблизно 40 гагар упало на хмелівську землю, з десяток розбилося, але решта потрапила завдяки їм у ставки… Лише на Бідашевий – 19, на Бойків – 4 гагар. Як раділи вони воді: і стрибали, і чистили пір’ячко і кублилися!
Будучи на них, милуючись їхнім фігурним плаванням, польотами по ставку, здійснюючи фотосесію разом із своїми родичами, мене не покидала думка: Наші ставки замерзають, – то чи полетять вони до Чорного моря? Бо вже було в селі навіть мінус 7 градусів.
Post factum: Як повідомили мені з Хмелова, г а г а р и вже відлетіли до теплішого моря. Піднялися у повітря, покружляли над ставком, дякуючи хмелівцям за порятунок і прощаючись із гостинними людьми і привітним краєм…
ПОСВЯТА ХМЕЛІВСЬКИМ ГАГАРАМ!?…
Щ о за крик в небі нічному,
у магнітно-буряному?
Щ о за п т а х и з неба впали,
хмелівців всіх налякали?
Навігація пропала
і політ їх розхитала?
Тому й падали на землю –
на поля, подвір’я, греблю.
Люди спершу торопіли,
але швидко зрозуміли:
Уцілілих – позбирали
і в ставки – повипускали!
Білочорні, такі – гарні?
Поетично-сонетарні!
То – г а г а р и невгомонні,
статусно є охоронні!?…
Із гусьми теж подружились,
мирно плавали – не бились.
Води й риби тут багато,
їх удосталь будуть мати.
Прижилися у Хмелові,
в ставковій водообнові.
Але море гагар кличе,
для зимівля – таємниче?
Піднялись вони над ставом
Величально у поставі!
Облетіли й покружляли,
за гостинність – помахали!…
12.11.2019. Київ – Хмелів
Валентин В.БУГРИМ, академік, природолюб, письменник
с.Хмелів на Роменщині. Світлини автора та Аліни Бугрим-Федько.