ЗАВІТАЙТЕ У РОМНИ
Хто хоч раз,скажіть нам, друзі,
Був на ярмарку в Ромні?
Хто водив танок у крузі,
Слухав співи голосні?
Там вареники, сметана,
Пироги і хлібний квас…
Ще й горілка непогана
Є до сала і ковбас.
А пройдіть ще далі трішки –
Там шашлик зі шампура,
Ще халва, ситро, горішки, –
Все, що любить дітвора.
Ось морозиво, до речі,
Жуйки, пряники і мед.
Для дорослих і малечі –
Все, від хліба до котлет.
І придбати навіть трактор,
Чи лопату, чи граблі,
Ще візок, відро, корито, –
Можна все купить в Ромні!
На великім диво-полі
Бджоли нібито гудуть.
А розваг тут вже доволі:
По Сулі човни пливуть.
Клоуни, кімната сміху,
Зоопарк і цирк для всіх.
Люду доброму на втіху
Тут лунає щедрий сміх.
Хто не був іще на святі,
Поспішай і не барись!
Тут є бідні і багаті –
Все, як і давно колись.
Дійство, справді, незабутнє
З давнини до нас прийшло.
Правда, все не так, як зараз,
Все інакше там було…
Побував на диво-святі
Навіть тут колись Тарас.
Так людей було багато,
Розповів про це не раз.
Із захопленням про диво
До цих пір народ гуде.
А роменське наше пиво
Теж не спробуєш ніде.
Хоч і ярмарок не той вже,
Є ковбаси, й кавуни…
Не баріться, люди, ліпше
Завітайте у Ромни!
Я В РІДНІЙ СТОРОНІ
І ось я знову в рідній стороні
Вже стежкою знайомою блукаю.
І знову, ніби в юності, кохаю,
Чи, може, це приснилося мені?
У променях колосяться жита
І материнка запахом чарує,
Бузок весняний серденько милує –
Земля до болю рідна і свята.
Горобина в червоному намисті,
Калина, наче дівка навесні,
Вишневі віти білі та рясні,
Ще айстри у саду барвисті.
Таке до щему рідне і моє:
І батьківська хатина, і лелеки
Полинули в минуле, так далеко,
Та спогад, що у пам’яті снує.
Сюди я неодмінно повернуся
Іще не раз, до рідного села.
Бо тут же сили для життя взяла
І тут лише я до землі вклонюся…