Я дякую тобі.
Вже й п’ятдесят у вирій полетіли,
Як разом ми ідемо по житті,
Дітей родили і удвох зростили,
Роки пройшли, і ми уже не ті…
Не та удача і не те здоров’я,
Й можливості далеко вже не ті,
Але ж ми разом і з тобою є я
Й горшки ,як кажуть, ліплять, не святі.
Багато чого треба ще зробити,
І я, надіюсь, я усе зроблю,
Щоб краще тобі в світі було жити,
Бо я тебе і зараз ще люблю.
Я дякую тобі за наших дочок,
Що народила й пестила пташат.
Мої доньки, немов з квітів віночок
Наше життя з тобою прикраша.
Я не надбав ніякого багатства,
Моє багатство – це моя сім’я.
Дружина вірна і родинне братство –
Доньки, зяті, онуки й, звично, я.
Ось так би ще 15 літ прожити,
Щасливою була б уся рідня,
Щоб всіх онуків вспіти поженити
І, як сьогодні, щоб було щодня.
Щоб в сім’ях доньок були мир і щастя,
Онуки щоб щасливими були,
Щасливою б зростала наша Настя,
Незгоди всякі в прірву загули…
Щоб не лякали нас ніякі кризи,
Щоб Україна-ненька розцвіла,
І щоб приємні у житті сюрпризи
Нам наша доленька дала
30.01.2009. р.
Донечці Ірині і зятю Юрію на срібне весілля.
Срібне весілля – любові вінець,
Не всім воно просто дається.
Хай різним незгодам буде кінець
І щастя хай Вам посміхнеться.
Любіть і шануйте один одного,
Любов –найцінніше надбання,
Роки пролетять, не втрачайте свого
Із юних років кохання.
Сини вже зросли, скоро будуть женитись,
І рідний поріг буде милим завжди
У рідних батьків ,щоб було їм напитись
З родинних джерел святої води…
Бажаєм вам, щастя, любові, поваги,
Здоров’я міцного, у праці наснаги,
Женити синів, діждатись онуків,
Щоб всякі гаразди ішли вам у руки.
Із срібним весіллям ми вас вітаєм,
Хай здійсняться мрії, ми вам бажаєм,
Піднімем бокали за урочисту дату
Хай у вашім житті їх ще буде багато!
18.02.2009 р., м. РОМНИ.