Кліщенку Миколі Івановичу на: 60-ліття.
Миколо Івановичу, наш любий друже,
Від всіх нас вітання щирі прийми,
Цінуєм тебе й шануємо дуже,
З тобою у горі і радості ми.
Пролетіли роки, промайнули, мов птиці,
Ще недавно зовсім молодими були,
Поглядали й на нас чарівні молодиці
І на них ми дивились коли не коли…
Пам’ятаю, в зв’язок ти прийшов із Іваном –
З Недригайлова ти, із Коржів був Іван,
Задивлялись на вас дівчата, та даром,
Непорушним тримали холостяцький свій стан.
“Колодок” пов’язали ми хлопцям немало,
І до кросу в’язали – бувало всього,
Відбивалися хлопці від нападу вдало –
Оженити в зв’язку їх ніяк не вдалось.
Ювіляр у профспілці завідував спортом,
Сам на лижах пристойно ганяти умів,
Порибалити майстер, все вдавалося просто,
Хоч ніколи не мав він належних вудків.
Пам’ятаю, приїхали якось до ставу,
У Ведмеже надвечір – там гарний ставок,
Розіклали вудки, повиймали вже й страву,
Ювіляр же у лісі шукає дрючок,
Прив’язав до дрючка кусок лески пів-метра,
Хтось йому позичив риболовний крючок,
Не пройшло і хвилини, кричить: “Тяну вепра!”
Вже карась почепився йому на гачок.
Любить ліс і природу він любить до болю,
До грибів в нього є неабиякий хист,
Всі обійде ліси, дай тільки волю,
Сам з дитинства і син – футболіст.
До охоти байдужий, лише любить послухать,
Як Божко про зайців та про диких качок –
Солов’єм заливається, праведний Боже,
Про охоту в житті знає найбільше казок…
У зв’язку ювіляр вже давно майстер знаний,
30 років тому він пускав АТС,
він на кросі тоді був начальником главним,
до цих пір до Миколи у дівчат інтерес.
У сільському зв’язку має досвід чималий,
Знає добре мережу сільських проводів
І людей працьовитих,умілих і вдалих,
Знає й тих, хто в роботі не дуже успів…
І його знають всі від велика до мала,
Від колгоспних бригад і до селищних рад,
За зв’язок “на горіхи” не раз попадало,
Та попробуй в цій справі всьому дати лад.
Там порвали усе трактористи-невдахи,
А там миші погризли весь кабель ущент,
А ти вічно неси головоньку на плаху,
Шукач кабелю й лопата – увесь реманент.
А на станціях теж всьому лад треба дати,
Щоб монтери не спали, “ловили мишей”
Четверть віку керує Іванович вдало,
Щоб здоров’я було б працювати іще.
Ювіляру здоров’я бажаєм безмірно,
За здоров’я його вип’єм чару до дна,
Хай дружина кохає тебе ,друже, вірно
І чара хай буде за це не одна.
1998.р.