Надія Полуян-Внукова. Осінній день на згадку.

Щастя осені

Не твоя й не моя то вина —
покриває життя сивина.
Погляд мій ти очима злови —
і не клич ти любов, не зови.

Витру сльози на милій щоці —
квіти щастя осінні оці.
Припаду, пригорнусь до плеча,
доки пломінь тепла ще не зчах.

То не сльози — краплинки роси.
Ти краси у весни попросив.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *