Ромен-цвіт

Ромен-цвіт

Ромен-цвіт

(пісня)
І куди б я не їхала з міста,
І куди б доля не занесла,
Ромен рідний в веснянім намисті
Завжди радо мене зустріча.

Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.

Я до трунку, до щему у серці
Пам’ятаю всі вулички й міст,
Всі крамнички, вітрини, люстерка,
Й роменчанок, усміхнених всіх.

Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.

У турботах, в рутині буденній
Хоч на хвильку зімкну очі я-
Рідне місто у липовім цвіті,
Наче в золоті, все засія.

Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.

Хай сніжить, тріскотять хоч морози,
Нехай плаче слізьми листопад,
З серця рвуться травневії грози,
Воскреса із років Ромен-град.

Приспів
Ромен-цвітом у серці заграло,
Ромен-цвіт запала між дібров .
В ріднім місті думками зосталась,
Рідне місто зове мене знов.

Прокоментуйте

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *