Відповідаю на ваші питання: що таке подвійний рондель, яка його схема?
Така форма як подвійний рондель належить поету, члену НСПУ голові Асоціації ронделістів України Миколі Боровку.
Подвійний рондель говорить сам за себе: так, він складається із двох ронделів, об’єднаних однією темою.
Має 25 рядків (12 рядків + 13 рядків), 7 строф за схемою:
| 1 строфа | 4 рядки | АБба | |
| 2 | 4 | абАБ | |
| 3 | 4 | абба | перший рондель 6 рядків – а |
| 5 | 4 | Авва | |
| 6 | 4 | авАВ | |
| 7 | 5 | авваА | другий рондель 7 рядків – а |
| 25 рядків | 13 рядків одноримних, з них 5 – повторювані (1, 7, 13, 19, 25). |
Друга рима 6 рядків – б, з них повтор 2, 8 рядки.
У другому ронделі з’являється третя рима, 6 рядків – в, з них повтор 14, 20 рядки.
Як бачимо зі схеми, 13 рядок стає 1 рядком другого ронделя, що і є з’єднуючим ланцюжком.
За такою ж схемою можна писати і ПОТРІЙНИЙ рондель. Матимемо (12 + 12 +13) 37 рядків. Потрійні ронделі вже пише Галина Галан з Тернополя.
Микола Маркіянович свої подвійні ронделі подає єдиним полотном на 25 рядків. Як на мене, графічно єдиним цілим вірш не зовсім сприймається, читається… Не вистачає простору.
Тому моя думка: краще розбивати на строфи так, як я подаю нижче на прикладі вірша поетеси з Роменщини Валентини Бородько. (Цікава схожість прізвищ!) Але справа кожного автора, як подавати свій твір. Моя думка рекомендаційна.
Бажаю успіхів! Натхнення! Творіть!
Валентина БОРОДЬКО
ПІЗНЯ ОСІНЬ
(Подвійний рондель)
1. Замурзана від сліз небесна просинь
2. Торкається на обрії землі.
3. Крізь гущу хмар ледь мріють журавлі,
4. Птахи гуляли луками ще й досі.
5. В польоті в них замерзли ніжки босі.
6. Вслід за ключем тягнулися жалі.
7. Замурзана від сліз небесна просинь
8. Торкається на обрії землі.
9. Від праці і дощів аж зблякла осінь,
10. Зібрала і звезла врожай з полів.
11. Лише ворОння бродить по ріллі.
12. Пора спочити втомленій бідосі*.
13. Замурзана від сліз небесна просинь,
14. Дощі знов чешуть хмари, мов граблі.
15. Гойдає хвилі вітер на Сулі,
16. На пару жально в шелюзі голосять,
17. А з ними й осінь у єдинім суголоссі
18. Тихенько скиглить в дощовій імлі.
19. Замурзана від сліз небесна просинь…
20. Дощі знов чешуть хмари, мов граблі.
21. Від холоду й дощу зчорніла осінь.
22. На хвилях річки в тата при крилі
23. Зіщулились лебедики малі.
24. Усе живе у хмурня** сонця просить,
25. Й замурзана від сліз небесна просинь.
*Бідоха, бідося (діалект) – бідолашна.
**Хмурень – листопад у старовину.