Відповідаю на ваші питання: що таке подвійний рондель, яка його схема? Така форма як подвійний рондель належить поету, члену НСПУ голові Асоціації ронделістів України Миколі
Позначка: Любов Матузок
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю…
Шахеди. Ніч. Прощаю і люблю… Я – дух у дусі найсвітліших містик. Хоч світло , мов столітнє інтерв’ю, раз пО раз мре в найцікавішім місці,
Здається, саме час
Здається, саме час – є ручка, вільний аркуш, збляк позумент зразка всесвітнього письма. Окрилення печаль – нерукотворний тартар. В готичнім стилі – стіл, шпилі листівок
Не за градусом сенсу
Не за градусом сенсу , Цельсія, не за Біблією чи Торою народилася ця професія – переписувача історії. Щоб епоху нову улестити, науковці, вчорашні з сивими,
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя
Широка магістраль, б’є вітерець в обличчя. Та старовічний страх казати правду в вічі виходить, наче пес, з обачливих обочин, винюхуючи сенс, мов виснажений гончий. Чи,
Я повна вщерть
Я повна вщерть. А дослухАюсь – пусто – украй, по вінця, розпачем катів. Здалось, січу на поминки капусту, де поряд – потопельник в наготі. Зв’язок
Майже біблейське
… Інша назва – « Як жити й померти людьми» – про спокуси і пристрасті, й фініш забігу. …Нині вперше прохаю тепла у зими й
Житло, а присмак – одинарні…
Житло, а присмак – одинарні… Є телевізор, меблі гарні, співкамерники із книгарні навперебій мовчать. Лице безсоння у прищах пігулок, м’яка терплячість палітурок – мов рішення
Текст
Ні напівнатяку на муки, на творчі паузи й тертя, все ж текст повів мне за руку, мов галайда чуже дитя – вузьким-широким коридором, вряди –
Ніжність
Я ніжності хотіла – як реформ для тіла й духу, звиклого до міці. Лапаті села, показні столиці – гул повнолюддя, рясноликий фон, на тлі –
Коридори школи
Коридори школи, дух кориди… Ми – міцні, зухвалі й молоді. І майбутнє – легковірна риба, що ведеться на гачки надій. Ще укупі пияки й поети,
Відрубали дереволови у ялини вершок
Відрубали дереволови У ялини вершок – до пліч. І гілки, мов гігантські сови, Змахом крил проклинають ніч… Мовчазніють берези і клени – очевидці сумної біди,