Іду дорогою я зранку,
В долоні промені ловлю.
Вдихаю пахощі світанку,
І прохолоду вдячно п’ю.
А потім стану при дорозі –
Послухати початок дня…
І далі йти уже не в змозі –
Мелодія нова щодня!
***
Небо високе, прозоре і синє,
З півдня лелеки ось вже прилетять.
Проліски перші – як очі дитини,
Що починає цей світ відкривать.
Я теж дивуюсь, бо кожної весни
Пахнуть інакше і ряст, і бузки.
Кожна весна неповторна й чудесна,
Тому так легко лягають рядки.
***
Вже скільки сказано про весну!
Чи можна щось нове додати?
Вона так зваблює чудесно,
І надихає нас кохати.
Тюльпанів море колихнеться –
І раптом хвилею накриє.
І серце трепетно заб’ється,
Й втекти так просто не зуміє.