Мої мрії
Вже сонце раділо пташиним пісням,
В проміннях воно просиналось,
Я в мріях щасливих його зустрічав –
Мені так дитинство згадалось,
Там тато і мама, там батьківський дім,
Де все так любов’ю зігріто.
І я, наче пташка, лечу у думках
Дитячих, де все так відкрито,
Де все тільки вперше, де все тільки так
В обіймах тебе зустрічає
Казково і любо, гряйливо у днях,
Як парус на хвилях гойдає.
І в спогадах тих я і зараз живу –
Вони мені рідні до болю:
Хатина в садочку і млин край села –
Це все зігріва мою долю.
До Бога звертаюсь і чемно молю:
«Дай щастя і мирну дорогу
Усім українцям на їхнім шляху,
Щоб нам подолати незгоду
І сонце стрічати радіти йому
Щоб світла була всім дорога,
Бо Мир – найдорожче у нашім житті
І віра з любовь’ю до Бога!!»
Герої не вмирають
Героям і захисникам України присвячується
Герої не вмирають –
Вони живуть завжди
І нас так надихають
На подвиги в житті
І Кармелюк, і Довбуш
Герої сотні всі
Нас світом осявають
І вірою, що ми
Нескорені, незламні,
Бо віра в нас одна
Від козаків прославних
До часу, що сплива,
Бо в єдності ми сильні,
Бо треба нам орать
І Україну-неньку
Всім разом захищать
Від ворогів, тиранів,
Від хижої орди.
Хай зникнуть люті плани
Навіки, назавжди!
Ми будем орати
І сіяти хліба,
Героїв прославляти,
Що віддали життя!!!
Весна
Весно, веснонько, весна –
Сонячна, грайлива
Розквітає, наче сад,
Радісно, щасливо.
У полоні літніх мрій
Зоряно злітає
І цілує кожну мить,
Цвітом обіймає.
І все плине навкруги
І буя розмаєм …
І чуйній пісні солов’я
Любо, дзвінко грає
І радіє вся земля
В кожнім дні і всюди:
Весно, веснонько, прийшла –
Славлять тебе люди!
Ромен
Ромен – чудове наше місто,
Ти славен в спогадах і днях,
Так надихаєш своїм змістом
І розквітаєшь в пелюстках
Митців, художників, поетів
І музикантів залюбки
Летим, як чайка білокрила,
Крізь лихоліття і віки
Ти нам даруєш неповторну
Яскраву осінь чарівну
І затишок в тіні бульварів,
І цвітом звабливу весну.
І все зростаєш і зростаєш
І пестиш, вабиш і біжиш
Із покоління в покоління
Ти наче сам кудись спішиш.
Із тих часів я чую пісню
Із тих продавнішніх-давен
Люблю Тебе, моя Вітчизно,
Мій рідний краю, мій Ромен!!!
Моя кохана
В твої очах яскравий світ
Кохання, ніжності й любові,
Що так дарує щастя мить
І всій красі своїй чудовій,
Де Ти, як веснонька весна,
У тих духмяних поцілунках,
Де Ти, як ніченька ясна
В тих зачарованних стосунках,
Що так в любові розквіта
На крилах сонячних кохання,
В обіймах ніжности вита,
Дарує радісні бажання.
І ти, мов ластівка дзвінка,
Летиш, у мріях розквітаєш,
Цілуєш цвіт свого життя
І солодко його кохаєш.