Моє життя, мої надії,
І світ чарівного тепла,
Коли була на світлій хвилі,
Музичний цвіт тримала я.
Сьогодні я в мистецтві щиро,
Дарую людям лейтмотив,
Мого життя , що дає силу,
Хто зрозуміти все зумів.
По білим клавішам крокую,
А чорні в радість, для смаку,
Я не зважаю на форшлаги,
Хоча і в них знайду красу.
Реприз багато та із часом ,
Фермату ставлю , щоб смаки,
Ось тих моментів смакувати,
І брати хвилю до снаги.
Дієзів безліч прикрашають,
У тон мажорного життя,
Бемолі в ніжності бувають,
Як смак щасливого буття.
Бекари всі я посилаю,
До тих, образу хто несе,
Їх дії вмить я відміняю,
І це все душу враз спасе.
Лукаві люди геть не знають,
Що музика мого життя-
То крила , що мене спасають,
То Божий захист , не знання.