Єднавчим іздавна було завше віче –
Паплюжим бездарно послання провіще.
Вершинну Кобзар прокладав нам дорогу.
Хто звів Україну до злісного року?
Велично стоїть у Ромні оберіг –
Він генно вкраїнство Вкраїнцям зберіг.
Чому так поник у зажурливій думі –
Заїло дзвонарство чи гамірна тлумінь?
Тарасове слово – у спеку дощем,
Мов кидає людям краплину-надію.
Зоставсь українцям лиш болісний щем.
Чи Бог за нас щиро колись порадіє?