Історію держави, літопис свого народу створюють люди. Яскраві особистості вписують вагому сторінку у розвиток усього суспільства на планеті. Розмова піде про унікальну подію у культурно-мистецькому
Позначка: заповіт
Єднаймося, брати мої…
Єднавчим іздавна було завше віче – Паплюжим бездарно послання провіще. Вершинну Кобзар прокладав нам дорогу. Хто звів Україну до злісного року? Велично стоїть у Ромні
Тобі, наш Кобзарю!
Встань, Кобзарю, подивися, На вільну Вкраїну. Ти ж за неї так молився В лихую годину. Скільки років незалежна, Та правди немає… Іде війна нескінченна –
Небесні люди
Не поважаю курицю і страуса. Вам крила дані Богом, але ви Лише в лайні й піску собі копаєтеcь Замість піднятися в небесній синяві. Орлиним оком
Тарасові шляхи
Тарасові шляхи Мов ті роки, туманом вкриті, У душах згублені гріхи. Дощами, холодом умиті Лежать Тарасові шляхи. Колись давно, в далеку днину Він цю дорогу
«Ой думи, мої думи… » – плач Кобзаря
-Зажурився чом, Тарасе , Сумно голову схилив? -Якби міг – злетів, як сокіл , Якби міг – Дніпром б ревів. Схаменіться, люди добрі, Чи не